Мінфін розповідає, що сьогодні депутати Верховної Ради підтримали їх ініціативу упровадити середньострокове бюджетне планування. Згідно з прийнятими сьогодні законопроектами, держава плануватиме свій бюджет на три роки вперед, що дозволить реалізовувати системні реформи, а також підвищить ступінь відповідальності розпорядників бюджету за ефективність своєї роботи.
У пілотному режимі цей підхід успішно працював з 2017 року.
«Підтримавши середньострокове бюджетне планування, Верховна Рада робить, без перебільшення, найважливішу бюджетну реформу. Над нею ми працювали останні три роки. І громадяни, і бізнес, і міжнародні партнери, і кредитори та інвестори – усі хочуть від нас прогнозованості. Новий підхід дозволить нам показати, як ми плануємо управляти державним боргом, як зменшувати фіскальні ризики, за рахунок чого фінансувати трансформації в освіті і охороні здоров’я, як підтримувати розвиток економіки, щоб абстрактні 3% зростання ВВП стали конкретним збільшенням зарплат,» – сказала в. о. міністра фінансів Оксана Маркарова.
Два законопроекти, за які у першому читанні прогосували парламентарі, вносять зміни до Бюджетного кодексу, Регламенту ВРУ та Закону України «Про Кабінет Міністрів України».
Відтепер замість однорічних Основних напрямів бюджетної політики запроваджується середньострокова Бюджетна декларація як документ стратегічного планування, який визначає бюджетну політику на наступні три роки. Інструментом середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні стануть трирічні місцеві фінансові плани.
Міністерство фінансів розроблятиме бюджетну декларацію з урахуванням положень документів державного стратегічного планування на 5 і більше років, зокрема, галузевих стратегій та стратегічних планів діяльності головних розпорядників бюджетних коштів. У свою чергу, стратегічні плани розпорядників будуть уточнюватися на підставі Бюджетної декларації.
Окрім положень, які щорічно визначалися в Основних напрямах бюджетної політики – а це, серед іншого, обсяги державного та гарантованого боргу та основні завдання податкової політики – Бюджетна декларація міститиме сукупну стелю видатків та надання кредитів як максимально можливий обсяг бюджетних коштів, який можна отримати за певних економічних умов, стелі для кожного головного розпорядника бюджетних коштів, цілі головних розпорядників та показники їх досягнення у межах визначених стель та оцінку фіскальних ризиків.
Щоб посилити підзвітність та підвищити відповідальність головних розпорядників за результати діяльності, під час розгляду Бюджетної декларації у Верховній Раді міністри та керівники інших органів влади представлятимуть стратегічні цілі своїх органів та звітуватимуть про їх досягнення. Основною категорією оцінки ефективності бюджетних програм та діяльності розпорядника бюджетних коштів будуть державні послуги.
Також цими законопроектами Мінфін запропонував оновити бюджетний календар. Кабінет Міністрів повинен схвалити Бюджетну декларацію та макроекономічний прогноз не пізніше 1 червня, що залишатиме достатньо часу для узгодження пропозицій до бюджету між головними розпорядниками та Мінфіном. Таким чином, процес бюджетування буде засновуватися на комплексному баченні розвитку економіки та бюджетної сфери.
Середньострокове бюджетне планування передбачено Коаліційною угодою, Середньостроковим планом дій Уряду до 2020 року, Меморандумом з МВФ та Стратегією реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки. Це – загальноприйнята практика бюджетування у більшості країн світу.
***
Читайте також: Уряд схвалив зміни до Бюджетного кодексу щодо середньострокового бюджетного планування