Данило Гетманцев, нині – голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, а в минулому – почесний президент юркомпанії Jurimex, відповів на запитання журналу «Гроші» про мету і зміст нової податкової політики.
Про податки на зарплати
Але все-таки ви розглядаєте варіант зменшення ставок ПДФО і єдиного соцвнеску?
Я неодноразово казав, що зниження тиску на фонд оплати праці – це питання середньострокової перспективи. Проте у процесі підготовки до податкової реформи ми вивчаємо ситуацію, прораховуємо різні варіанти. І сьогодні позиція щодо перегляду ставок ПДФО та ЄСВ не така категорична. Можливо, зменшення тиску відбудеться і раніше. Ми прораховуємо варіанти зниження навантаження на фонд оплати праці, шукаємо компенсатори. І не виключено, що навесні 2020 року ми надамо якесь рішення.
А поєднання ПДФО і ЄСВ?
Це ми теж обговорюємо. І таке злиття вписується у межі процесу зниження ставок. До речі, до складу об'єднаного «податку» увійде і військовий збір.
Про адміністрування податків
Ви сказали, що законопроекти №1210 і №1209 про удосконалення податкового адміністрування потребують доопрацювання, позаяк їх норми занадто «жорсткі». Про що йдеться?
Ми хочемо, щоб ці законопроекти були спрямовані на захист прав платників податків перед державою. Наприклад, уперше держава платитиме компенсацію, якщо дії податкової щодо платників податків є неправомірними. Це – конкретна компенсація у вигляді штрафів, а не ефемерна, мертвонароджена норма ст. 20 Податкового кодексу про відшкодування шкоди. Ще є пропозиція зобов'язати податковий орган беззастережно приймати заперечення платника податків щодо результатів перевірки і безпосередньо у повідомленні-рішенні давати аргументовану оцінку цим запереченням. Також у планах – створення апеляційної ради. Вона розглядатиме звернення платників податків, які не змогли добитися від податкової позитивного рішення у межах адміністративного оскарження. І ця рада з'явиться не при ГНС, а при Мінфіні, Мінекономіки або Державній регуляторній службі.
Про BEPS і КІКи
А що із законодавчими ініціативами, пов'язаними з імплементацією кроків BEPS?
Вони спричинюються найбільший опір. Впровадження BEPS – це одне із зобов'язань України перед Міжнародним валютним фондом, спрямоване на поліпшення репутації країни у світі міжнародних фінансів. І це той випадок, коли вимоги МВФ повністю відповідають нашим інтересам. Ми ж хотіли деофшоризації економіки? Ось це якраз вона і є. Причому ми імплементуватимемо не всі 15 кроків, а лише частину з них. Проте в законопроекті №1210 є норми, які надто обтяжливі для нашого бізнесу. Наприклад, це – оцінка угод у межах трансфертного ціноутворення (ТЦУ), подання звітів з ТЦУ, тлумачення відсотків як інструменту тонкої капіталізації і виведення капіталу за межі України. І ми готові переглядати це і пом'якшувати.
Які зміни будуть для власників контрольованих іноземних компаній (КІК)?
Принциповим нововведенням стане правило про сплату податків в Україні у разі, коли український бізнесмен продає свій актив на території нашої країни. Але при цьому юридично він здійснює операцію за кордоном, продаючи компанію, яка володіє активом з-за кордону. Ми хочемо розширити поняття представництва. Ідея в тому, що коли нерезидент провадить діяльність у нашій країні без реєстрації і не сплачує податків, ГНС матиме право самостійно поставити його на облік, після чого провести перевірку і нарахувати податкові зобов'язання. Адже це зовсім не здорова ситуація, якщо нерезидент приходить до нас і отримує тут більше преференцій, ніж дає його національне законодавство.
Коли можуть набрати чинності всі ці вимоги?
Я вважаю, що бізнесу треба дати певний перехідний період і впроваджувати норми за BEPS і КІК з 2021 року. Багато хто може взагалі не пам'ятати, що має контрольовані компанії. Тому власники таких компаній повинні мати час або ліквідувати їх, або перевести податкове резидентство КІК в Україну.
Про мету податкової політики
Розкажіть про майбутню податкову реформу. Яку економіку внаслідок її реалізації ви хочете побудувати?
Не хочу оперувати словом «реформа», позаяк його за останні роки сильно дискредитували. Радше це – системне доопрацювання податкового законодавства, яке мусить і буде стимулювати розвиток вітчизняної промисловості та галузей, що випускають продукцію з високою доданою вартістю. І ми вже запустили цей процес. Завдання до кінця року – змінити у кращу бік адміністрування податків, зробити його простим і доступним для платників податків. Ще одним кроком має стати реформування оподаткування доходів, у тому числі запровадження податку на виведений капітал, приведення ПДВ до положень директив Євросоюзу, перегляд місцевих податків з метою збільшення відрахувань до місцевих бюджетів, реформа екологічного податку і рентних платежів. Сюди ж належить «нульове» декларування.
То що у результаті з ПнВК?
Ми вважаємо, що податок на виведений капітал потребує додаткової дискусії. І його модель має бути виписана так, щоб уникнути тих помилок, які були допущені в інших країнах. Один із найважливіших моментів – компенсатори. За даними Міністерства фінансів, після запровадження ПнВК держбюджет у перший же рік недоотримає близько 70 млрд грн. Боротьба з контрабандою або легалізація обороту спирту, де зарито близько 1 млрд дол., якраз і можуть стати компенсаторами. Ну і не факт, що податок на виведений капітал буде простіший в адмініструванні. Крім того, які галузі повинні платити ПнВК, а які ні? Чому? Чи є небезпека деструктивних наслідків для економіки? На всі ці і безліч інших запитань відповіді наразі немає.
Коли можна прогнозувати перехід на ПнВК?
Найімовірніше, з 2021 року. Але для цього необхідно провести широке обговорення, почути всі аргументи. Причому як із тими, хто цей податок підтримує, так і з тими, хто проти нього. А також треба оцінити вплив ПнВК на економіку. Нам часто наводять приклади країн, які запровадили податок на виведений капітал, але чомусь не озвучують обсяг приросту інвестицій. У тій же Грузії, де ПнВК існує з 2017 року, ВВП на душу населення нижчий, ніж у Вірменії чи Білорусі, де про цей податок взагалі не чули. Тож пропоную не шукати простих рішень складних завдань, а вивчити проблему глибоко.
Ви казали про те, що «скрутки» в ПДВ так і не зникли. Чи означає це, що запровадження електронного адміністрування і блокування ПДВ-накладних виявилося неефективним?
Чинна система електронного адміністрування ПДВ працює стерпно й основну свою функцію виконує. Наприклад, після того як у деяких областях ДПС провела кадрові перестановки, багато «скручувальників» було відразу ж ліквідовано, й у вересні сума донарахувань з ПДВ порівняно із серпнем зросла майже на 3 млрд грн. І це при такій самій податковій базі. Тобто іноді достатньо лише політичної волі. Але наразі залишається проблема на рівні постанови Кабміну, в якій прописано критерії блокування ПДВ-накладних. Над ними треба попрацювати.
Та все ж бізнес неодноразово казав про те, що критерії блокування ПДВ-накладних виписано криво, особливо після їх чергового перегляду навесні 2019 року, і саме блокування відбувається в ручному режимі.
Справді, критерії треба постійно удосконалювати, у тому числі ґрунтуючись на відгуках платників податків. Водночас щодо тієї ж системи блокування накладних сформувався певний стереотип, що вона не працює. І навіть після того, як вона почала функціонувати нормально, цей стереотип нікуди не подівся. Так, труднощі із застосуванням критеріїв є. Але у того прозорого бізнесу, який звертався до нас у комітет, не було жодного випадку, щоб помилково зупинені накладні потім не були розблоковані. Мало того, я знаю, що податкова на цьому етапі чує платників ПДВ і переглядає критерії, ґрунтуючись на їхніх скаргах.
Якою буде доля спрощеної системи оподаткування, на яку періодично починають нападати? Чи є загроза демонтажу «спрощенки»?
ФОПів чіпати ніхто не збирається. Це означає, що ані зниження лімітів річного обігу, ані підвищення ставок не буде. Мало того, є плани поліпшити статус першої групи ФОПів: дати можливість підприємцям починати бізнес за заявницьким принципом і розширити види діяльності, якими вони можуть займатися. Єдине, що коли з'явиться ПнВК, юридичні особи будуть вимушені піти зі «спрощенки».
А як бути з вашими заявами про те, що СПД беруть участь у схемах з оптимізації оподаткування і з цим явищем треба боротися?
У чинному законодавстві є достатньо інструментів, які дозволяють упоратися і з «центрами конвертацій», і з використанням ФОПів для приховання трудових відносин. Нехай цим займається податкова служба на рівні податкового контролю.
Чим зумовлена потреба проводити нульове декларування?
Основне завдання – дати платникам податків розпочати все з чистого аркуша, перш ніж імплементувати кроки плану BEPS, запускати автоматичний обмін податковою інформацією. За 28 років незалежності багато громадян України накопичили певний капітал, і ми повинні дозволити їм вивести ці активи на білий світ зі сплатою мінімальної суми податку і без будь-яких юридичних наслідків.
А що мається на увазі під загальним декларуванням?
Це – важливий механізм, і ми до нього обов'язково прийдемо, позаяк цивілізовану державу можна побудувати лише за умови, що кожен громадянин сплачує податки. Механізм такий: податкова надсилає в електронній формі декларацію; якщо платник згоден із зазначеними в ній даними, – він її підтверджує. Якщо не згоден або ж має інші доходи чи право на податкову знижку, – він подає уточнену декларацію. Крім того, ми маємо намір спростити алгоритм надання податкових знижок і розширити перелік підстав на такі вирахування. Ще одна ініціатива – запровадження посімейного декларування, що дозволить тим домогосподарствам, у яких на утриманні є непрацездатні особи, віднімати витрати на їх утримання і, таким чином, зменшувати суму оподатковуваного доходу. Втім, хочу акцентувати увагу, що сьогодні це питання не у порядку денному. Але під час податкової реформи ми зобов'язані будемо до нього повернутися.
***
Читайте также: Новые правила работы с РРО: анализ от Гетманцева