Мін’юст оприлюднив ініціативу щодо ліквідації Господарського кодексу, назвавши його «рудиментом радянської системи». Деякі «корисні» норми чиновники пропонують перенести до інших законодавчих актів, а першу скрипку в регулюванні підприємницьких відносин пропонується віддати Цивільному кодексу. Водночас, як зазначають у міністерстві, ліквідація документа ще не означає, що та ж доля чекатиме і на господарські суди.
Норми минулого
«З прийняттям у 2003 р. Цивільного та Господарського кодексів ми отримали суперечки й неузгодженості в законодавстві, пов’язані з тим, що ці кодекси мають абсолютно різну ідеологію, закладають різне бачення розвитку держави й не узгоджуються між собою», — наголосив заступник міністра юстиції Сергій Петухов.
Він переконаний, що ГК базується на застарілих радянських нормах і концепціях регулювання господарських відносин, а ЦК, у свою чергу, спирається на європейські традиції й забезпечує свободу підприємницької та приватної комерційної діяльності.
«У жодній іншій країні немає документа, який би відповідав за змістом нашому ГК. Чомусь саме Україна вирішила залишити радянську спадщину у формі окремого кодексу. Ми прожили в такому стані 10 років. Нині настав час вирішити, де ми маємо бути. Чи згадуємо про Радянський Союз, господарське відання і вплив держави на планування економіки, чи рухаємося в сторону європейської практики регулювання приватних відносин», — заявив заступник міністра.
Інвесторам на благо
Говорячи про ГК, у Мін’юсті наполягають, що документ містить положення, які дублюють інші законодавчі акти або суперечать їм. До того ж, мовляв, кодекс передбачає надто обтяжливі процедури й не відповідає реаліям комерційних відносин.
«Нам необхідно провести дерегуляцію, залучити іноземні інвестиції й створити умови для ведення бізнесу, які будуть зрозумілими для всього світу», — підкреслив С.Петухов. Підтримує таку позицію й представниця об’єднання Easy business Аліна Свідерська. За її словами, ініціатива щодо ліквідації ГК виходить від компаній, які працюють на ринку, та від міжнародних інвесторів, котрі зацікавлені в інвестиціях в Україну.
«Бізнес постає перед проблемою дублювання норм у різних законах. Навіть якщо справа доходить до суду, то суди граються різницею між однаковими нормами. Це створює ситуацію, коли відсутня правова визначеність», — зауважила А.Свідерська.
У свою чергу представник створеного при Мінекономрозвитку офісу дерегуляції Олександр Бевз відзначив, що частина кодексу, яка регулює окремі галузі бізнесу, зокрема будівництво, зовнішньоекономічну діяльність, не відповідає потребам регулювання.
Водночас, готуючи ліквідацію кодексу, в Мін’юсті наголошують на тому, що такі зміни не призведуть до втрати всіх його положень. Ті норми, які, на думку реформаторів, працюють ефективно, буде перенесено до інших законодавчих актів. Зокрема, на «поповнення» можуть очікувати ЦК, Закон «Про господарські товариства» тощо.
Судові ризики
Деякі оглядачі відразу пов’язали ініціативу щодо скасування ГК з давньою пропозицією ліквідувати господарські суди. Мовляв, якщо не вдалося здійснити ці задуми «прямо», то тепер посадовці шукають обхідних шляхів. До того ж уряд під час попереднього етапу судової реформи виступав одним з ініціаторів саме такого варіанту змін. Було навіть розроблено проект закону про судоустрій, в якому «господарникам» не знайшлося місця.
Водночас те, що після ліквідації кодексу така ж доля чекає і судову спеціалізацію, ініціатори змін називають міфом. Мовляв, їхній задум не пов’язаний з перетворенням судової системи. Крім того, на думку реформаторів, такі зміни лише оптимізують роботу судів, яким не доведеться узгоджувати законодавчі норми.
Однак проти можливих змін уже висловилися деякі науковці. Передусім, підкреслюють правники, ця ініціатива ще не обговорювалась у професійному середовищі. Та й самі зміни можуть призвести до колапсу всієї економіки країни.
До того ж, якщо говорити про світові тенденції, то не всі науковці поділяють позицію Мін’юсту. Зокрема, за словами директора Інституту економіко-правових досліджень Національної академії наук Володимира Устименка, європейські країни зараз створюють господарські кодекси, а не ліквідують їх.
«Це п’ята спроба скасувати ГК. Жодного разу не був проведений аналіз наслідків, до чого це призведе!» — звернув увагу науковець на можливі ризики, які потягнуть за собою зміни. Водночас той факт, що це вже не перша спроба позбутися кодексу, може свідчити про те, що він витримає випробування реформами й цього разу. Адже, можливо, Кабмін та Верховна Рада просто не ризикнуть ліквідувати ту систему, яка працює, і замість неї побудувати нову. До того ж без жодних гарантій ефективності.
ВІТАЛІЙ КУЛИНИЧ, старший юрист судової практики юридичного бюро «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери»:
— Господарський кодекс з моменту його прийняття ніколи не займав місце основного акта законодавства, який регулює господарські правовідносини.
Так, норми ГК значною мірою або мають декларативний характер, указуючи на те, що відповідні правовідносини регулюються окремими нормативно-правовими актами, або, навпаки, є спеціальними нормами. Отже, спроби систематизувати такі норми в одному кодексі викликали питання щодо співвідношення ГК з іншими нормативно-правовими актами, які регулювали ті ж правовідносини.
При цьому це часто призводило до суперечностей між нормами ГК та інших актів законодавства. Яскравим є введення у ньому поняття «недійсність зобов’язання» поряд з поняттям «недійсність правочину», встановленим Цивільним кодексом.
Що стосується тієї незначної частини норм ГК, які мають самостійне значення, то в разі скасування кодексу їх доцільно закріпити в інших актах законодавства.
Отже, скасування ГК не буде мати суттєвих наслідків, оскільки його роль у регулюванні господарських правовідносин була незначною. Разом з тим таке скасування приведе до більшої визначеності в питанні регулювання таких правовідносин, що відіграє певну позитивну роль для вітчизняної економіки.
ОЛЕГ КАЧМАР, адвокат, радник юридичної фірми «Василь Кісіль і партнери»:
— ГК потрібно було скасувати ще 10 років тому, оскільки його наявність лише ускладнює життя бізнесу та породжує неоднозначну судову практику. З часу його прийняття й дотепер кодекс не відповідав і не відповідає підходам та принципам ведення бізнесу.
Крім того, ГК не встановлює жодних особливостей ведення комерційної діяльності, які б вимагали окремого (кодифікованого) регулювання. Якщо ведення того чи іншого виду діяльності має певні особливості й вимагає додаткового регулювання, то такі особливості повинні бути визначені в ЦК та чинних законах. До 2004 р. усі жили й працювали відповідно до ЦК, законів про підприємництво та підприємства було достатньо.
Законодавство повинно розвиватись у напрямі його спрощення та узгодження з іншими актами законодавства. А тому скасування ГК буде реальним кроком уперед і полегшить життя не тільки бізнесу, а й практикуючим адвокатам і суддям, які змушені застосовувати його положення під час вирішення спорів у судах.
Закон, котрий, я сподіваюсь, все ж таки скасує ГК, повинен буде чітко встановити, яким актом регулюватимуться ті відносини, які регулювались кодексом на момент їх виникнення і які не припиняться на дату втрати ним чинності.
Новини на тему: