Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Мінсоцполітики наказом від 15.12.2016 р. №1543 затвердило Положення про державну службу зайнятості.
Як зазначено у Положенні, Державна служба зайнятості є централізованою системою державних установ, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством соціальної політики України.
Служба складається з:
- Державної служби зайнятості (Центрального апарату) (далі - Центральний апарат Служби),
-Центру зайнятості Автономної Республіки Крим,
- обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості (далі - регіональні центри зайнятості),
- міських, районних і міськрайонних центрів зайнятості (далі - базові центри зайнятості),
- Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України,
- професійно-технічних навчальних закладів державної служби зайнятості,
- інших навчальних закладів державної служби зайнятості (далі - навчальні заклади Служби),
- підприємств, установ, організацій, утворених Службою (далі - підпорядковані Службі юридичні особи).
Регіональні та базові центри зайнятості можуть створювати поза їх місцезнаходженням відокремлені підрозділи (філії), які виконуватимуть функції, визначені для них відповідним регіональним чи базовим центром зайнятості.
Відповідно до п. 2 постанови КМУ від 05.03.2014 р. №90 до внесення змін до Законів "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та "Про зайнятість населення" Служба продовжує виконувати завдання і функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту від безробіття, а також функції виконавчої дирекції Фонду, визначені цими Законами.
Наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування.
