Бізнес та податки в Криму: що зміниться з 21 листопада?

Про намір скасування ВЕЗ «Крим» ми повідомляли ще влітку.  Це відбулося завдяки Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 01.07.2021 р. №1618-ІХ.

Тоді ж  Верховною Радою України було прийнято Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо адміністрування податків і зборів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя». Пізніше його підписав Президент, і закон отримав номер та дату – від 01.07.2021 р. №1617-IX.

Однак, як було передбачено його Прикінцевими положеннями, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності Законом №1618-ІХ. Тобто, обидва закони мають набрати чинності одночасно, і відбудеться це через три місяці з дня, наступного за днем опублікування Закону №1618-ІХ – тобто, 21 листопада 2021 року!

Юридичні наслідки

Передусім нагадаємо про найцікавіші зміни, які принесе з собою Закон №1618-ІХ.

Так, на території Криму діятимуть не лише закони України, а і міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Тобто, в цьому сенсі Крим нічим не відрізнятиметься від інших, неокупованих територій України.

Дата окупації і територія, яка вважається тимчасово окупованою, в законі не змінилася. Але з’явилося визначення терміну «адміністративна межа» - це те місце між тимчасово окупованою територією та іншою територією України, яке збігається із суходільним адміністративним кордоном між Автономною Республікою Крим та Херсонською областю. Саме на адміністративній межі між тимчасово окупованою територією та іншою територією України запроваджується тимчасовий прикордонний контроль.

Соціального захисту мешканців Криму, оформлення спадщини ми зараз торкатися не будемо (хоча і в ньому є певні зміни). Проте зазначимо про правила перетину фізособами тієї самої адміністративної межи – адже це буде цікаво не лише звичайним громадянам, а і бізнесу.

Правила в’їзду-виїзду:

1. Громадяни України мають право на вільний та безперешкодний в’їзд на тимчасово окуповану територію і виїзд з неї лише через контрольні пункти в’їзду-виїзду, в яких здійснюється тимчасовий прикордонний контроль, за умови пред’явлення будь-якого документа, визначеного статтею 5 Закону України "Про громадянство України" або статтею 2 Закону України "Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України".

Тобто, українським прикордонникам треба надати паспорт громадянина України, закордонний паспорт громадянина України тощо.

2. Іноземці та особи без громадянства в’їжджають на тимчасово окуповану територію та виїжджають з неї лише через контрольні пункти в’їзду-виїзду, в яких здійснюється тимчасовий прикордонний контроль, за умови пред’явлення паспортного документа іноземця (документа, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства) та спеціального дозволу з урахуванням положень Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".
3. Норми міжнародних договорів України, укладених між компетентними органами України та інших держав, про в’їзд, виїзд і пересування фізичних осіб територією договірних сторін, не поширюються на тимчасово окуповану територію!
4. Виїзд з тимчасово окупованої території іноземців та осіб без громадянства може здійснюватися у випадках та за процедурою, передбаченими Конвенцією Організації Об’єднаних Націй про статус біженців 1951 року.
5. Порядок в’їзду громадян України, іноземців та осіб без громадянства на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нагадаємо, що зараз цей порядок встановлено постановою КМУ від 04.06.2015 р. №367 (в редакції від 01.07.2021 р).

Чи можна здійснювати господарську діяльність в Криму?

Зараз це дозволяє ст. 13 Закону №1207-VII. Проте з 21 листопада її редакція зміниться!

Ми навели в таблиці не всі норми нової ст. 13 Закону, але ті, які стосуються багатьох суб'єктів господарювання. І те, що ми бачимо, вражає.

По-перше, щодо адреси: всі суб’єкти господарювання, зареєстровані на тимчасово окупованій території Крим, з 21.11.2021 року опиняться «поза законом». Якщо ви або ваш контрагент має кримську адресу – усі правочини між вами визнаються нікчемними і для цього навіть не буде потрібно рішення суду!  Втім тут варто розуміти, що це може стосуватись лише тих правочинів, які будуть укладатись після 21.11.2021 р., тобто з дати набрання чинності Законом №1618. Якщо ж госпсуб’єкт на момент укладення правочину вже змінить податкову адресу з Криму на іншу територію України, то жодні обмеження на їх укладення вже не поширюється. Тож, уважно слідкуйте за даними контрагента в договорі, а ще бажано або перевіряти дані ЄДР, або вимагати виписку з ЄДР у вашого контрагента, якщо ви працюєте вперше.  

Робити бізнес українцям в Криму і далі можна, але не всякий (наприклад, азартні ігри під забороною). 

Та й рублеві розрахунки суттєво скорочуються. Позики/кредити ними надавати не будуть.  НБУ в будь-який момент може виключити як готівковий обмін рублів на гривні та навпаки, так і ввезення потрібної для такого обміну готівки. Переказ коштів з Криму і до Криму –  вже з 21 листопада потрапляє під заборону. 

Тим, кого це не злякає, слід звернути увагу на наступні обмеження!

Правила товарообігу із Кримом

Ці правила встановлюватиме нова ст. 13-1 Закону №1207-VII. Їх рівно п’ять:

1. На період  тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено.

Контроль в’їзду - виїзду з метою виявлення, запобігання переміщенню товарів на тимчасово окуповану територію та з такої території поза межами контрольних пунктів в’їзду - виїзду проводять уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України.

2. Фізичним особам дозволяється переміщення на тимчасово окуповану територію та з такої території особистих речей у ручній поклажі та супроводжуваному багажі.

Перелік і обсяги (вартість/вага/кількість) обмежених або заборонених до переміщення через адміністративну межу, а також товарів, які можуть бути віднесені до особистих речей, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій у Донецькій і Луганській областях та тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя.

3. Переміщення товарів, маркування (етикетування) яких свідчить про вироблення таких товарів на тимчасово окупованій території, забороняється, крім речей, які віднесені до особистих речей, що переміщуються у ручній поклажі та/або супроводжуваному багажі.

4. Громадяни, в разі необхідності евакуації з тимчасово окупованої території на іншу територію України,  мають право  вивезення з тимчасово окупованої території на іншу територію України особистих речей та майна, які були у вжитку, які, на їхній розсуд, необхідні для облаштування на новому місці проживання, включаючи меблі, побутову техніку та інші предмети домашнього вжитку.

5. Здійснення водопостачання на тимчасово окуповану територію забороняється до відновлення на цій території конституційного ладу України.

Отже, імпорт-експорт із Кримом з 21.11.2021 р. повністю припиняється. І так буде до деокупації цих територій.

А що із податками?

Зараз це регулює п. 38 підр. 10 розд. ХХ ПКУ, до якого вносяться правки, але їх можна назвати, скоріше, уточненнями. І цей пункт діятиме й далі!

Але з 21.11.2021 р. адміністрування податків в Криму та за операціями, які пов’язані із Кримом, регулюватиме ще і оновлений п. 26 підр. 10 розд. ХХ ПКУ.

Нові правила щодо Криму наступні:

1) загальнодержавні та місцеві податки і збори, визначені статтями 9 та 10 ПКУ, та військовий збір, визначений пунктом 16-1 цього підрозділу, не справляються;

2) платники податків із податковою адресою на тимчасово окупованій території звільняються від обов’язку подання до контролюючих органів декларацій, звітності та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів;

3) не проводяться контролюючими органами камеральні, документальні та фактичні перевірки;

4) зупиняється застосування до платників податків норм статей 59, 60 та 87-101 ПКУ (йдеться про норми щодо стягнення з платників податкових боргів). При цьому в п. 26.2 введено норму про автоматичне списання податкових боргів колишнім платникам податків з кримською податковою адресою, без пені та штрафів. Списання податкового боргу згідно з цим підпунктом є підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів.  Але: вже погашені податкові борги, звісно, повертатися кримчанам не будуть;

5) зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення грошових зобов’язань та інші порушення податкового, митного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Реєстрація платників ПДВ (як обов’язкова, так і добровільна) згідно зі  ст. 183 ПКУ, так само як реєстрація платників єдиного податку згідно із ст. 288-289 ПКУ, для резидентів Криму не здійснюватиметься.  Чи будуть анульовувати таку реєстрацію тим, хто до 21.11.2021 р. не змінить податкову адресу на іншу територію України, в Законі не йдеться. Хоча, прогноз скорше за все не втішний.

В принципі, здебільшого зазначені вище заходи і не застосовувалися податківцями, через неможливість здійснення їх функцій на окупованих територіях. Проте щодо того, до чого податкова може дотягнутися, законодавці не забули.  

Будь-які доходи з джерелом їхнього походження з іншої території України, що нараховуються (виплачуються) на користь осіб, які мають податкову адресу на тимчасово окупованій території, оподатковуються за правилами, встановленими ПКУ для їхньої виплати (репатріації) за кордон України.

Таким чином, якщо ви платите дохід юрособі з Криму, то маєте застосовувати норми п. 141.4 ПКУ (незалежно від того, на які системі оподаткування ви знаходитеся і хто ви, юрособа чи ФОП).

А якщо ви платите дохід фізособі-кримчанину, з такого доходу треба буде утримати 18% ПДФО та 1,5% ВЗ (так-так, іноземці платять військовий збір з українських доходів, і кримчанам доведеться підтримати Збройні Сили України). 

Більш того, операції між резидентами Криму і резидентами неокупованої частини України розглядатимуться як контрольовані. Щоправда, не всі, а із урахуванням критеріїв, визначених підпунктом 39.2.1 ПКУ. Але радіти зарано – цей підпункт не встановлює вартісні критерії для визначення контрольованих операцій, а лише говорить, що розглядаються як контрольовані ті операції, які впливають на визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток у резидента – платника такого податку, і наводить перелік таких операцій. Отже, незалежно від річного обсягу доходів платника податку на прибуток та річного обсягу операцій із резидентом Криму, якщо ці операції впливають  на доходи та витрати, всі вони вважатимуться контрольованими. А отже, про них доведеться подавати відповідний річний звіт до ДПС, і щодо кожної з них може виникнути ризик донарахування суми податку на прибуток.

Окрему увагу приділено акцизному податку.

Платникам податків, які зберігають пальне та/або спирт етиловий на тимчасово окупованій території, забороняється на підставі акта проведення інвентаризації обсягів залишку пального станом на початок дня 1 березня 2016 року та/або акта проведення інвентаризації обсягів залишків спирту етилового станом на початок дня 1 липня 2019 року враховувати відповідні обсяги залишків пального та/або спирту етилового у формулі, визначеній пунктом 232.3 ПКУ, як обсяг, на який платник податку має право зареєструвати коригування в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

До платників податків, податковою адресою яких є тимчасово окупована територія, зупиняється застосування норм пунктів 213.2 та 213.3 статті 213 (йдеться про неоподатковуваний експорт підакцизних товарів та підакцизні товари, які звільняються від оподаткування) та статей 225, 226, 229-233 ПКУ (щодо особливості оподаткування алкогольних напоїв, тютюну, спирту етилового, акцизних складів та акцизних накладних).

До платників податків, податковою адресою яких є інша територія України, а місцем здійснення діяльності є тимчасово окупована територія, зупиняється застосування норм пунктів 213.2 та 213.3 статті 213 та статей 225, 226, 229-233 ПКУ щодо діяльності, яка здійснюється за таким місцем та/або об’єктів, які розташовані на тимчасово окупованій території.

Реєстрація платником акцизного податку відповідно до вимог пункту 212.3 ПКУ осіб, податковою адресою та/або місцем здійснення діяльності яких є тимчасово окупована територія, контролюючими органами не проводиться.

Не обійшли законодавці увагою і доходи фізосіб:

1. Спадщина або подароване майно, отримані резидентами Криму на неокупованій території, оподатковуватимуться ПДФО та ВЗ за загальними правилами (тобто, ставка ПДФО визначатиметься в залежності від наявності громадянства України та ступеня споріднення, згідно зі ст. 174 ПКУ. З огляду на приписи абзацу другого пп. 26.8 п. 26 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ спадщина за нульовою ставкою так і залишиться за цією ставкою без змін);
2. Доходи фізичних осіб, у тому числі найманих працівників, які мають постійне місце проживання в Криму, зокрема заробітна плата та інші подібні виплати та компенсації, що виплачуються податковими агентами, в тому числі роботодавцями, з місцезнаходженням на іншій території України, оподатковуються за загальними правилами за місцезнаходженням такого податкового агента (роботодавця);
3. У разі здійснення нарахування (виплати) фізичним особам - підприємцям (незалежно від системи оподаткування), податковою адресою яких є Крим, доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати ПДФО та ВЗ у джерела виплати. При цьому на таких осіб не поширюється дія п. 177.8 ПКУ  та пп. 2 п. 297.1 ПКУ. Тобто, наявність підприємницького статусу в цьому випадку не скасовує обов’язок оподаткувати нарахований (виплачений) дохід. Водночас такі доходи не включаються до доходу платника ЕП.

А що про уникнення подвійного оподаткування? Тут мало що змінилося.

І до 21.11.2021 р. норми п. 103.1 ПКУ не застосовувалися до мешканців Криму, прирівняних до нерезидентів. Далі ця норма до ПКУ не переноситься (із скасованого Закону про ВЕЗ «Крим»), проте, навряд чи податківці дозволять кримчанам не платити податки при отриманні доходів з неокупованої території України.

В будь-якому разі, в ПКУ з’явиться норма: будь-які податки, збори, стягнуті на тимчасово окупованій території, не змінюють розмір податкових зобов’язань з податків, зборів, нарахованих (що підлягають стягненню) на іншій території України. Тобто, залік сплачених податків в цьому випадку не працюватиме!

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!