Зміни щодо виконання податкових обов’язків під час війни і після її закінчення
Підпункт 69.1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ виклали в новій редакції. Тепер він встановлює такі правила.
У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації у відповідних реєстрах ПН та АН, а також РК до них, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
На перший погляд здається, що в цій нормі нічого не змінилося. І це здебільшого так і є. Але до цього, коли говорилося про обов’язок подання звітності, окремо наголошувалося, що це стосується і звітності, зазначеної ст. 39 і 39-2, п. 46.2 ПКУ. Тепер залишилася лише згадка про п. 46.2 ПКУ, а про звітність щодо ТЦУ та про КІК згадку прибрали. Тож чи потрапляє вона до загального переліку і чи було ось це «в тому числі» лише уточненням, а не додаванням до переліку, – побачимо, що скажуть податківці. Як би там не було, якщо можливість відзвітувати відсутня, то вона відсутня. Як і раніше, її треба буде довести (бажано, документально), і наявність такого форс-мажору дозволить уникнути штрафів. А от чи діятиме позбавлення штрафу ще 6 місяців після війни у разі такого неподання звітності з ТЦУ, – вже є сумнів.
Аналогічні зміни було внесено і до наступного абзацу п. 69.1, який стосується наявних у платника податків філій, акцизних складів, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу. Як і раніше, платник податку не відповідає за аналогічні порушення його підрозділів лише до кінця війни (шести місяців у нього немає). Проте і тут згадку про звітність з ТЦУ та КІК прибрали.
Втім, норму щодо відновлення можливості, яка дозволяла виконати податкові обов’язки такими платниками податків та/або їх підрозділами протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення, залишили. Але для платників акцизу поставили нові умови!
Тепер платники акцизного податку протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей, зобов’язані:
- зареєструвати в ЄРАН АН/РК, граничний термін реєстрації яких припадає на період з 24 лютого 2022 року до дня відновлення таких можливостей, або зведені АН/РК на загальний обсяг пального або спирту етилового, реалізованого за цей період (за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та умовним кодом і кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним та їх розпорядниками);
- подати оформлені у порядку, встановленому ст. 230 ПКУ, електронні документи, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, або електронний документ за період з 24 лютого 2022 року до дня відновлення таких можливостей із зазначенням фактичних залишків пального станом на перший та останній дні такого періоду та обсягу обігу пального або спирту етилового за цей період.
Платники податків, у тому числі щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки після припинення або скасування воєнного стану в Україні, зобов’язані протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні:
- зареєструвати в ЄРАН АН/РК, граничний термін реєстрації яких припадає на період з 24 лютого 2022 року до останнього дня місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан в Україні, або зведені акцизні накладні/розрахунки коригування на загальний обсяг пального або спирту етилового, реалізованого за цей період (за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та умовним кодом і кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним та їх розпорядниками);
- подати оформлені у порядку, встановленому ст. 230 ПКУ, електронні документи, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, або єдиний електронний документ за період з 24 лютого 2022 року до останнього дня місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан в Україні, із зазначенням фактичних залишків пального станом на перший та останній дні такого періоду та обсягу обігу пального або спирту етилового за цей період.
А якщо можливість виконувати податкові обов’язки таки є? Ось для таких платників податків під час війни діють наступні абзаци п. 69.1. Всі їх зараз ми перераховувати не будемо, зазначимо лише зміни.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків щодо:
реєстрації в ЄРАН платниками акцизного податку АН/РК, граничний термін реєстрації яких припадає на період з 24 лютого 2022 року до останнього дня місяця, в якому набрав чинності Закон №3303, або зведених акцизних накладних/розрахунків коригування на загальний обсяг пального або спирту етилового, реалізованих за цей період (за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та умовним кодом і кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним та їх розпорядниками), за умови забезпечення їх реєстрації протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності Законом №3303.
Отже, ця новація надає право зареєструвати без штрафів АН та РК до них, якщо їх граничний термін реєстрації припадає на період 24.02.2022 – 30.09.2023. Проте незастосування штрафу поширюється лише на випадки реєстрації таких АН/РК протягом певного періоду, з 03.09.2023 по 02.10.2023 (включно);
подання оформлених з дотриманням порядку, встановленого ст. 230 ПКУ, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, або електронного документа за весь період починаючи з 24 лютого 2022 року до останнього дня місяця, в якому набрав чинності Закон №3303, із зазначенням фактичних залишків пального станом на перший та останній дні визначеного цим абзацом періоду та обсягу обігу пального та/або спирту етилового за цей період, за умови подання таких документів протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності Законом №3303.
Отже, ця новація надає право надіслати до ДПС залишки пального та обсяги обігу пального або спирту етилового за період 24.02.2022 – 30.09.2023. При цьому треба вказати залишки на ці граничні дати, так би мовити, вхідні та вихідні дані. Штрафу не буде, якщо надіслати ці відомості до 02.10.2023 (включно).
Із цікавого: законотворці залишили без змін норму, яка наголошувала:
у разі звільнення платника податків від відповідальності з підстав, визначених абзацами четвертим – восьмим цього підпункту, податкові повідомлення – рішення, якими були визначені йому штрафні (фінансові) санкції та/або пеня за несвоєчасне виконання податкових обов’язків, крім сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору, визначених абзацами четвертим – восьмим цього підпункту, вважаються скасованими (відкликаними).
Але ж після додання двох нових абзаців їх нумерація посунулася! Що ж, так і є, але, сподіваємось (як, напевно, і законотворці), що це не призведе до негативних наслідків. Оскільки раніше ця норма стосувалася, зокрема, звільнення від штрафів щодо сплати податків, виконати які треба було ще у 2022 році. Тепер же вона стосується таких видів порушень:
- реєстрації в ЄРПН певних ПН/РК, яку треба було здійснити до 20.07.2022 та до 31.07.2022;
- подання звітності, яку передбачено п. 46.2 ПКУ (йдеться про фінзвітність, зокрема і з аудиторським висновком);
- і реєстрації АН/РК та подання відомостей про фактичні залишки та обсяги обігу пального або спирту етилового, про які ми говорили щойно.
І наостанок два важливих зауваження:
- норму про незастосування «самоштрафу» за виправлення помилок за звітні періоди, які припадають на час дії воєнного стану, залишили;
- норму про неможливість до кінця дії воєнного стану зменшення суми податку до сплати внаслідок виправлень у податковій звітності за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року теж залишили.
І все нібито більш-менш зрозуміло, як би не одне «але», яке потребує пояснень від податківців. Останній абзац оновленого п. 69.1 говорить: «установити, що норми цього підпункту в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції» застосовуються з 1 серпня 2023 року».
Наведена в цьому абзаці назва закону – це назва Закону №3303. То від якої ж дати починати відлік і для чого це уточнення? Самі податківці коментують це так: враховуючи, що норми цього пункту в редакції зазначеного Закону застосовуються з 1 серпня 2023 року, при дотриманні вищенаведених вимог (тобто вимог, зазначених у новій редакції п. 69.1), незважаючи на відновлення перебігу строків виконання обов’язків, визначених пп. 69.9 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, відповідальність, передбачена за несвоєчасну реєстрацію АН/РК та подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, не застосовується.
Тобто цю норму, за словами податківців, ввели для того, щоб ті платники акцизу, які вже встигли вчинити порушення і потрапити під відповідальність у зв’язку із відновленням штрафів та податкових перевірок з 1 серпня, були звільнені з-під відповідальності. Звісно, якщо вони підпадатимуть під нові норми, про які ми розповіли вище.
Розширено можливості для 4-ї групи платників ЄП
Із 3 вересня платники ЄП 4-ї групи можуть здійснювати діяльність з виробництва підакцизних товарів, а саме виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29-2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства, які експортуються цими підприємствами, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва та/або придбаних плодів, ягід, винограду, меду, за умови що такі придбані плоди, ягоди, виноград, мед мають виключно українське походження.
Отже, малі винороби отримали можливість виготовляти свою продукцію не лише із сировини власного виробництва, але й із сировини, придбаної в інших українських товаровиробників. Відповідні зміни внесли і до визначення цього терміна в Законі №481.
Втім, зміни, які було внесено до Закону №481 щодо організації малого виноробства та отримання ліцензії, варті окремого розгляду. Отже, ми проаналізуємо їх у наступній статті.