- Які нові вимоги встановлять для експортерів?
- Як експортер має дізнатися про реекспорт?
- Які нові обмеження можуть запровадити для імпорту?
- Коли нові правила можуть запрацювати?
Мінекономіки розробило проєкт Закону про внесення змін до Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність».
Законопроєкт передбачає два основні напрями змін:
- щодо експорту – запровадження спеціального механізму для високопріоритетних товарів, який має запобігти їх реекспорту до РФ, Білорусі, Ірану та КНДР або використанню в цих державах;
- щодо імпорту – можливість забороняти ввезення в Україну окремих товарів, виготовлених із матеріалів або сировини походженням із держави-агресора та/або держави-окупанта.
Проєкт розроблено, зокрема, для імплементації в українське законодавство Загального переліку високопріоритетних товарів (Common High Priority List, CHPL) з урахуванням Регламенту Ради (ЄС) №833/2014. Його ст. 12g передбачає обов’язок експортерів включати до певних договорів умови про заборону реекспорту до РФ.
Які нові вимоги встановлять для експортерів?
Насамперед Кабмін має затвердити Перелік високопріоритетних товарів із кодами та найменуваннями за УКТ ЗЕД.
До нього включатимуть товари, щодо яких існує високий ризик реекспорту до РФ, Білорусі, Ірану та КНДР або використання у цих державах для підтримання чи посилення їх військового, оборонно-промислового або економічного потенціалу.
Якщо ЗЕД-контракт передбачатиме продаж, постачання, передачу або експорт товару з цього Переліку, до договору доведеться обов’язково включити:
- заборону його реекспорту до зазначених держав;
- заборону використання товару в цих державах;
- відповідальність сторін за порушення цих умов.
У договорі мають бути передбачені й відповідні наслідки: право на зупинення виконання або розірвання контракту, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.
Перевірятимуть виконання цієї вимоги і під час митного оформлення. Декларант має підтвердити наявність відповідних умов у ЗЕД-контракті спеціальним кодом у митній декларації.
При цьому отримувати окремий дозвіл або подавати додаткову заяву не потрібно. Не передбачається й запровадження для бізнесу нової періодичної звітності.
Якщо іноземний контрагент порушить встановлену договором заборону, український суб’єкт ЗЕД повинен буде повідомити про це СБУ негайно, але не пізніше п’яти робочих днів з дня, коли йому стало відомо про порушення.
Кабмін водночас зможе встановлювати винятки та визначати держави призначення, товари, договори або операції, на які ці правила не поширюватимуться.
Як експортер має дізнатися про реекспорт?
І тут залишається важливе практичне питання.
Законопроєкт чітко встановлює строк повідомлення СБУ – п’ять робочих днів з дня, коли експортеру стало відомо про порушення. Але як саме він має дізнатися, що іноземний контрагент реекспортував товар, – не визначено.
Окремого механізму контролю за подальшим рухом товару законопроєкт не встановлює. В АРВ зазначено лише, що СБУ має визначити канал і мінімальні вимоги до повідомлення про порушення, а Мінекономіки – підготувати типове договірне застереження та роз’яснення для суб’єктів ЗЕД.
Тож наразі законопроєкт відповідає на питання, що робити експортеру, коли про порушення вже стало відомо, але не визначає, як саме виявляти такий реекспорт.
Які нові обмеження можуть запровадити для імпорту?
Другий напрям змін стосується товарів, які ввозять в Україну.
Зараз ст. 29 Закону від 16.04.1991 №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачає низку заходів у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав. Серед них – повне або часткове ембарго, спеціальне мито, ліцензування та квоти.
До цього переліку хочуть додати ще один захід – заборону ввезення окремих товарів, вироблених із використанням матеріалів або сировини, країною походження яких є держава, визнана ВРУ державою-агресором та/або державою-окупантом.
Тобто значення матиме не лише країна походження самого товару. Обмеження потенційно зможуть застосовувати й до товарів із третіх країн, якщо під час їх виробництва використовували матеріали або сировину походженням із держави-агресора чи держави-окупанта. Саме відсутність такої можливості у чинному законодавстві Мінекономіки називає однією з причин підготовки законопроєкту.
Але важливо! Прийняття законопроєкту саме по собі не означатиме автоматичної заборони таких товарів.
Коли нові правила можуть запрацювати?
Закон має набрати чинності через 45 днів з дня його опублікування.
Для нових вимог щодо високопріоритетних товарів передбачено окремий перехідний механізм.
До ЗЕД-контрактів, укладених після набрання законом чинності, нові вимоги застосовуватимуться одразу.
Для договорів, укладених раніше, вони застосовуватимуться у разі митного оформлення відповідних товарів після спливу 60 календарних днів з дня затвердження Кабміном Переліку високопріоритетних товарів.
До початку роботи нового механізму Кабмін ще має затвердити сам Перелік високопріоритетних товарів. Також потрібно визначити код для митної декларації, налаштувати митні інформаційні системи та визначити порядок повідомлення СБУ. Мінекономіки має підготувати типове договірне застереження та роз’яснення для бізнесу.
Отже, поки що йдеться лише про законопроєкт. Нові вимоги до ЗЕД-контрактів та митного оформлення ще не діють.
