• Посилання скопійовано
Вилучено з «Моїх новин»

Імпорт за договором комісії в 2026 році: бухгалтерський облік та оподаткування

Вилучено з «Моїх новин»

Як обліковувати імпорт за договором комісії та що зараховувати до доходу? ДПС у новій ІПК наголошує, що ПКУ не передбачено особливостей обліку таких операцій. Натомість НП(С)БО 15 дає чітку відповідь: транзитні суми на товар, ПДВ і мито – поза доходом

Про що ця стаття?

Імпорт за договором комісії в 2026 році: бухгалтерський облік та оподаткування
  1. Що підприємство запитало ДПС про облік імпорту товарів за договором комісії
  2. Відповідь ДПС: ПКУ правил обліку не встановлює
  3. А що з цього питання кажуть НП(С)БО?
  4. Що робити з ПДВ під час імпорту за договором комісії?
  5. Рекомендації та висновки
  6. Що почитати додатково про оподаткування у разі імпорту товарів за договором комісії?

Коментар до ІПК ДПС від 15.09.2026 №5493/ІПК/99-00-21-02-02

Договори комісії та доручення залишаються одним із найпопулярніших інструментів для організації імпорту товарів в інтересах третіх осіб. Проте на практиці все ще виникають запитання щодо техніки відображення транзитних коштів в обліку та фінансовій звітності.

Що підприємство запитало ДПС про облік імпорту товарів за договором комісії

Підприємство імпортує товари для своїх клієнтів на підставі договорів комісії (або доручення). Клієнти перераховують на рахунок товариства кошти для закупівлі товару за кордоном та сплати обов'язкових митних платежів. За надання своїх послуг товариство утримує комісійну винагороду. У зв’язку з цим товариство звернулося до ДПС за відповідями на такі запитання:

  • Чи потрібно відображати у складі доходу (рядок 2000 форми №2 «Звіт про фінансові результати») усю суму надходжень від клієнта, чи доходом визнається виключно комісійна винагорода?
  • Яка саме сума бере участь у визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток?

Відповідь ДПС: ПКУ правил обліку не встановлює

Прогнозовано ДПС розпочала з аналізу цивільно-правових основ. За договором комісії комісіонер зобов'язується за дорученням комітента вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (ч. 1 ст. 1011 ЦКУ). При цьому істотними умовами такого договору є умови про майно та його ціну (ст. 1012 ЦКУ), а послугою комісіонера вважається безпосередньо діяльність із виконання доручення, за яку він отримує плату (ст. 1013 ЦКУ).

У свою чергу ПКУ чітко розмежовує продаж товарів та їх передачу в межах посередницьких договорів. Операції з надання товарів у межах договорів комісії, доручення чи консигнації не вважаються продажем товарів, оскільки вони не передбачають передачі права власності на такі товари (пп. 14.1.202 ПКУ).

Ну а далі ДПС традиційно нагадала, що об'єктом оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних або міжнародних стандартів бухобліку, відкоригований на податкові різниці (пп. 134.1.1 ПКУ).

Висновок ДПС:

оскільки розділ ІІІ ПКУ не містить окремих коригувань чи специфічних правил для операцій за договорами комісії, податковий облік повністю спирається на бухгалтерські стандарти.

На завершення ДПС традиційно для подібних запитань порекомендувала платнику податків звернутися до Мінфіну. Саме він може розповісти йому про порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій, здійснених у рамках договору комісії.

А що з цього питання кажуть НП(С)БО?

Відповідно до пп. 6.2 та пп. 6.6 НП(С)БО 15 не визнаються доходами:

  • суми надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо;
  • надходження, що належать іншим особам.

Тому отримані кошти на закупівлю товару та сплату митних платежів не включаються до складу доходів (не відображаються на рахунку 70 та у рядку 2000 форми №2). Вони обліковуються як кредиторська заборгованість перед комітентом (кредит субрахунку 685).

Перерахована іноземному постачальнику авансова оплата або оплата за товар, а також сплачені митні платежі відображаються як дебіторська заборгованість чи витрати, понесені в інтересах комітента (дебет рахунку 371 або 377), і спираються на розрахунки з комітентом (субрахунок 685).

Сам імпортований товар, оскільки право власності на нього належить комітенту, обліковується комісіонером на позабалансовому рахунку 024.

Доходом комісіонера визнається виключно сума його комісійної винагороди на дату підписання акта наданих послуг (звіту комісіонера). Ця сума відображається за кредитом субрахунку 703.

Увага!

Оскільки транзитні кошти за договором комісії не визнаються доходом у бухгалтерському обліку, вони не впливають на фінансовий результат до оподаткування (об'єкт оподаткування податком на прибуток).

Докладно про бухгалтерський облік у комісіонера та комітента читайте тут.

Ви читаєте повну версію статті, бо підписані на «Дебет-Кредит». Дякуємо!

Що робити з ПДВ під час імпорту за договором комісії?

На відміну від бухгалтерського обліку та податку на прибуток, це питання не піднімалося у запиті комісіонера до ДПС. Припускаємо, що відсутність цікавості пов’язана із тим, що імпортні операції в межах договору комісії оминуть ПДВ-облік комісіонера. Адже згідно з п. 189.6 ПКУ спеціальні правила для посередницьких договорів (п. 189.4 ПКУ) не поширюються на операції з ввезення товарів на митну територію України. 

Як наслідок, право на податковий кредит за імпортним ПДВ виникає виключно у комітента на дату сплати податку на підставі належно оформленої митної декларації (навіть якщо сплата здійснювалася комісіонером). Передача розмитненого товару від комісіонера комітенту не є об'єктом оподаткування ПДВ для комісіонера, податкова накладна на вартість товару не складається.

Отже, за поточних обставин, коли комітенти наділяють комісіонера коштами на сплату митних платежів під час імпорту, право на податковий кредит виникає у комітента (на дату сплати ПДВ при митному оформленні). Докладно ДПС розповідала про це тут і тут.

Інша справа з комісійними послугами. ПДВ-зобов’язання у комісіонера виникають за базовим правилом «першої події» – або під час підписання акта наданих послуг, або в момент зарахування винагороди від комітента. На цю дату комісіонер нараховує ПДВ за ставкою 20%, складає податкову накладну на комітента та реєструє її в ЄРПН. Докладно про це читайте тут.

Рекомендації та висновки

  1. У складі доходів комісіонера відображається лише сума комісійної винагороди, нарахована за надання послуг за договором комісії. Усі надходження від комітента на придбання товарів та сплату мита є транзитними коштами й до доходу не включаються.
  2. Об'єкт оподаткування розраховується виходячи з фінансового результату, сформованого за правилами бухгалтерського обліку. Таким чином, на податок на прибуток впливає лише чистий фінансовий результат (різниця між комісійною винагородою та реальними адміністративними/операційними витратами комісіонера).
  3. Для підтвердження правомірності невключення транзитних сум до доходів обов'язково забезпечте наявність повного пакета документів: договору комісії із чітко розмежованими обов'язками, звіту комісіонера, акта приймання-передачі наданих комісійних послуг, а також копій митних декларацій та платіжних доручень.

Що почитати додатково про оподаткування у разі імпорту товарів за договором комісії?

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до повного тексту цієї статті без реклами можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?

Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз

Оформити передплату Спробувати безкоштовно

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини і статті», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.

Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «ЗЕД»