- Нормативна база та ключові терміни для обліку валютних операцій
- На яких рахунках ведеться бухгалтерський облік операцій в валюті?
- Як відбувається первісне визнання операцій в іноземній валюті?
- Оцінка валюти на дату балансу: монетарні та немонетарні статті
- Правила обліку курсових різниць
- Документальне оформлення операцій в іноземній валюті
- Бухгалтерський облік типових валютних операцій (проведення та приклади)
- Податкові наслідки валютних операцій
- Практичні висновки
- Де почитати більше про облік валютних операцій?
Нормативна база та ключові терміни для обліку валютних операцій
Основними нормативно-правовими актами, що регулюють бухгалтерський облік валютних операцій та їх відображення у звітності, є:
- Закон України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі — Закон про бухоблік);
- Закон України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі — Закон про валюту);
- НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджене наказом Мінфіну від 10.08.2000 №193 (далі — НП(С)БО 21);
- Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.1999 №291 (далі — Інструкція №291).
Визначення ключових термінів
Відповідно до пункту 4 НП(С)БО 21 терміни, що використовуються в національних стандартах, мають таке нормативне значення:
- валюта звітності — грошова одиниця України;
- іноземна валюта — валюта інша, ніж валюта звітності підприємства;
- валютний курс — установлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни;
- курсова різниця — різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах;
- монетарні статті — статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів;
- немонетарні статті — статті інші, ніж монетарні статті балансу;
- господарська діяльність за межами України (закордонна господарська діяльність) — діяльність, яка здійснюється юридичною особою (підприємством) України або її відокремленими підрозділами (філіями, представництвами, відділеннями тощо) за межами України з метою отримання доходу (прибутку).
Згідно з п. 1 ст. 1 Закону про валюту, валютна операція — це одна з трьох видів операцій:
- операція, пов’язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов’язаних з цим зобов’язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;
- торгівля валютними цінностями;
- транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей.
На яких рахунках ведеться бухгалтерський облік операцій в валюті?
Для відображення операцій в іноземній валюті Інструкція №291 передбачає систему спеціалізованих синтетичних рахунків та субрахунків (див. таблицю 1).
Таблиця 1. Субрахунки для бухгалтерського обліку валюти
| Рахунки обліку коштів в іноземній валюті | Рахунки обліку розрахунків (дебіторської та кредиторської заборгованості) | Рахунки обліку доходів, витрат та капіталу |
|
|
|
Аналітичний облік за цими рахунками обов'язково ведеться в розрізі кожного виду іноземної валюти, банківських рахунків, контрагентів та конкретних розрахункових документів.
Як відбувається первісне визнання операцій в іноземній валюті?
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону про бухоблік бухгалтерський облік та фінансова звітність підприємства ведуться в національній валюті, тобто, в гривні.
Але ж, як ми знаємо, у підприємств трапляються і операцій в іноземній валюті. І саме іноземна валюта фігурує у первинних документах, складених на такі операції. А бухгалтерський облік ведеться на підставі первинних документів. Як же показати їх в бухобліку?
Абзац перший пункту 5 НП(С)БО 21 встановлює, що операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті в гривню із застосуванням валютного курсу на початок дня дати здійснення господарської операції (дати визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат).
Під валютним курсом в даному випадку мається на увазі установлений Національним банком України офіційний валютний курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни.
Важливо!
На практиці це означає застосування принципу паралельного обліку: в регістрах аналітичного бухгалтерського обліку рух коштів, розрахунки з постачальниками та покупцями фіксуються одночасно у двох вимірах — у відповідній іноземній валюті (номінал операції) та в національній валюті України (гривневий еквівалент за курсом НБУ на дату здійснення операції).
Найпростіший приклад – це зарахування іноземної валюти на рахунок підприємства. Як показати такий актив в бухобліку? Звісно, в двох валютах. Одна з них – гривня – буде основною, саме гривневий еквівалент має відображатися в обліку. Але не слід забувати і про саму іноземну валюту, адже підприємству важливо знати і її кількість. Тому в бухобліку таку валюту відображають так: сума в гривні, визначена за курсом НБУ на дату отримання цих коштів, і сума в інвалюті, яка була отримана (відображається для ведення аналітичного бухобліку).
Тепер розглянемо складніші приклади.
Візьмемо випадок із витратами. Наприклад, працівник розраховується за кордоном у відрядженні за проживання карткою підприємства. А йому надали гривневу корпоративну картку. Банк проводить одразу дві операції: купівлі валюти за рахунок гривневих коштів на рахунку клієнта і списання придбаної валюти в рахунок платежу. При цьому у банківській виписці це відображається одним рядком: списано стільки-то гривень із значенням перерахунку в валюту платежу.
І це особливий випадок. Адже абзацом другим пункту 5 НП(С)БО 21 передбачено, що підприємство безготівкові операції в іноземній валюті може відображати у валюті звітності в сумі, визначеній у документах банку, з урахуванням особливостей застосованого банком валютного курсу на дату здійснення операції.
Тобто, якщо банківській виписці зазначена не лише сума іноземної валюти, а і її гривневий еквівалент, то підприємством має право відображати певні операції одразу за сумою гривні, зазначеної в такій банківській виписці. Але це не класична схема відображення таких операцій, а певне послаблення, зроблене свого часу для бухгалтерів. Тому застосовувати це право чи ні, підприємство визначає власною обліковою політикою.
Правила формування первісної вартості активів або суми доходів у разі здійснення авансових платежів регулюються нормами пункту 6 НП(С)БО 21:
- Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншим особам у рахунок платежів для придбання немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів тощо) і отримання робіт і послуг, при включенні до вартості цих активів (робіт, послуг) перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати сплати авансу. У разі здійснення авансових платежів в іноземній валюті постачальникові частинами та одержання частинами від постачальника немонетарних активів (робіт, послуг) вартість одержаних активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності здійснення авансових платежів.
- Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, одержана від інших осіб у рахунок платежів для поставлення готової продукції, інших активів, виконання робіт і послуг, при включенні до складу доходу звітного періоду перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати одержання авансу. У разі одержання від покупця авансових платежів в іноземній валюті частинами та відвантаження частинами покупцеві немонетарних активів (робіт, послуг) дохід від реалізації активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності одержання авансових платежів.
Тобто, якщо ви придбали за кордоном, наприклад, обладнання і ціна його встановлена в іноземній валюті. Валюта у потрібній кількості у вас вже є і ви її заплатили постачальнику авансом. В такому випадку первісна вартість придбаного обладнання (в частині ціни обладнання) визначається за курсом НБУ на дату платежу (а не отримання обладнання).
Те саме стосується і перерахунку в гривню сум доходів. Вона визначається за курсом НБУ на дату отримання авансу, а не на дату відвантаження товарів, виконання робіт чи надання послуг. По суті, ця ж класична схема застосовується і для визначення суми витрат (виключення передбачено лише для випадку, коли валюти у вас немає і банк проводить операцію з конвертації гривні – як ми показали вище на прикладі закордонних розрахунків у відрядженні).
Втім, базові правила обліку операцій імпорту та експорту товарів і послуг ми ще розглянемо далі.
Оцінка валюти на дату балансу: монетарні та немонетарні статті
Первісне визнання операцій в іноземній валюті це тільки початок. Адже частина інвалютних активів та зобов’язань мають тривале життя і залишаються в обліку довше, ніж один звітний період. Класичним звітним періодом для бухгалтерії є календарний рік. Проте, деякі підприємства складають так звану проміжну (як правило, щоквартальну) фінансову звітність. І щоразу, при складанні балансу, треба переоцінити статті валютних активів та зобов’язань.
Для цього статті балансу поділяють на монетарні і немонетарні. Зазначимо одразу, що немонетарні статті балансу – не переоцінюються. А що ж таке монетарні статті Балансу, які треба переоцінювати?
Важливо!
Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.
Немонетарні статті - статті інші, ніж монетарні статті балансу.
Відповідно до підпунктів «а», «б», «в» пункту 7 НП(С)БО 21 на кожну дату балансу оцінка статей здійснюється таким чином:
а) монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу;
б) немонетарні статті, які відображені за історичною собівартістю і зарахування яких до балансу пов'язано з операцією в іноземній валюті, відображаються за валютним курсом на початок дня дати здійснення господарської операції;
в) немонетарні статті за справедливою вартістю в іноземній валюті відображаються за валютним курсом на початок дня дати визначення цієї справедливої вартості.
Знову візьмемо найпростіший приклад: у нас є певна кількість іноземної валюти, яка була отримана, наприклад, у липні і залишається невикористаною на банківському рахунку. Коли вона була отримана, то була оприбуткована за певним курсом НБУ. Це монетарна стаття балансу і тому її треба переоцінити станом на останній день кварталу (30 вересня). Курс НБУ на цей день відрізняється від курсу НБУ на дату отримання цієї валюти. Тому після перерахунку виникла різниця: позитивна або від’ємна.
Зверніть увагу!
В бухгалтерському обліку така різниця, яка виникає через зміну курсу НБУ, має назву «курсової різниці».
Правила обліку курсових різниць
Згідно з абзацом першим пункту 8 НП(С)БО 21 визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики). Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу. При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення господарської операції. Підприємство може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювались господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня.
Порядок відображення курсових різниць у фінансових результатах та капіталі визначено абзацами другим, третім та п'ятим пункту 8, а також пунктом 9 НП(С)БО 21:
- Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).
- Курсові різниці від перерахунку монетарних статей про інвестиційну і фінансову діяльність відображаються у складі інших доходів (витрат), за винятком курсових різниць, які відображаються згідно з пунктом 9 НП(С)БО 21.
- Курсові різниці, які виникають внаслідок перерахунку зобов'язань засновників при формуванні статутного капіталу, відображаються у складі додаткового капіталу.
- Курсові різниці, які виникають щодо дебіторської заборгованості або зобов'язань за розрахунками із господарською одиницею за межами України, погашення яких не плануються і не є ймовірними в найближчій перспективі, відображаються у складі іншого додаткового капіталу та відображаються в іншому сукупному доході».
Детальний практичний аналіз правил переоцінки заборгованостей, алгоритми визначення операційної та неопераційної діяльності, особливості застосування пункту 9 НП(С)БО 21 щодо довгострокових боргів перед материнськими компаніями, а також порядок виправлення облікових помилок викладено в окремій аналітичній статті «Облік курсових різниць у 2026 році: правила переоцінки боргів згідно з НП(С)БО 21».
Документальне оформлення операцій в іноземній валюті
Будь-яка господарська операція в іноземній валюті підлягає обов'язковому оформленню первинним документом.
Документування руху грошових коштів
- Безготівкові кошти в інвалюті. Основним первинним документом, що підтверджує рух валюти на банківських рахунках (субрахунки 312, 314, 316), є банківська виписка разом із платіжними інструкціями в іноземній валюті, заявами на купівлю/продаж/конвертацію інвалюти.
- Готівкова іноземна валюта. Операції оформлюються прибутковими касовими ордерами (форма №КО-1) та видатковими касовими ордерами (форма №КО-2), які виписуються із зазначенням суми в іноземній валюті та її еквівалента в гривні за офіційним курсом НБУ на дату оформлення касової операції.
Оформлення руху товарів, робіт і послуг
- Рух товарів: операції підтверджуються міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR, авіанакладними AWB, залізничними накладними, коносаментами), комерційними інвойсами (Commercial Invoice), пакувальними листами та митними деклараціями (МД) відповідного типу (ЕК, ІМ).
- Рух робіт і послуг: документальним підтвердженням є двомовні або складені іноземною мовою акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), звіти про надані послуги, рахунки-фактури (інвойси).
Увага!
Чи можна відображати господарську операцію в національному бухобліку виключно на підставі іноземного рахунка-фактури (інвойсу)?Відповідно до частини другої статті 6 Закону України від 16.04.1991 №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» у разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги.
Оплачений рахунок-фактура (інвойс), який містить усі обов'язкові реквізити первинного документа згідно зі статтею 9 Закону про бухоблік та дає змогу ідентифікувати виконані роботи/послуги, визнається повноцінним первинним документом. Тому зараз у сфері послуг в ЗЕД часто достатньо оплаченого інвойсу. Якщо в ньому є всі реквізити первинного документа й гроші надійшли, він сам по собі підтверджує і факт домовленості, і виконання, і відсутність претензій.
Мова первинних документів і правила перекладу
Згідно з пунктом 1.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, усі первинні документи, облікові регістри, бухгалтерська та інша звітність повинні складатись українською мовою. Документи, що є підставою для записів у бухгалтерському обліку і складені іноземною мовою, повинні мати впорядкований автентичний переклад українською мовою.
Зверніть увагу!
Нотаріальне засвідчення перекладу первинних документів законодавством з бухобліку не вимагається. Переклад може бути здійснений кваліфікованим перекладачем або посадовою особою підприємства (наприклад, штатним бухгалтером або перекладачем) та засвідчений підписом такої особи.
Якщо первинний документ спочатку складено двома мовами одночасно (наприклад, українською та англійською в паралельних колонках), складання додаткового окремого перекладу не потрібне.
Бухгалтерський облік типових валютних операцій (проведення та приклади)
Розглянемо практичні ситуації відображення в бухгалтерському обліку основних операцій з іноземною валютою, а саме:
- купівлі,
- продажу,
- а також базові правила експорту та імпорту.
Купівля-продаж іноземної валюти
Купівля безготівкової іноземної валюти здійснюється уповноваженим банком за рахунок коштів підприємства на підставі відповідної заяви.
У бухгалтерському обліку операція відображається через транзитний субрахунок 333. При цьому можливе виникнення різниці між курсом придбання валюти та офіційним курсом НБУ на дату зарахування валюти.
Увага!
В бухгалтерському обліку різниця між курсом НБУ та курсом придбання або продажу валюти має назву «доходи або втрати при операціях з купівлі-продажу валюти».
Наприклад, при купівлі:
- якщо комерційний курс вищий за курс НБУ, виникають витрати (субрахунок 942);
- якщо комерційний курс нижчий за курс НБУ, виникає дохід (субрахунок 711).
Приклад 1. Купівля валюти
Підприємство подало до банку заяву на купівлю 5 000 євро за комерційним курсом 52,00 грн/євро. Для придбання та оплати комісії банку (0,5%) з поточного гривневого рахунку перераховано 261 300 грн. Фактичний комерційний курс придбання склав 52,28 грн/євро. Офіційний курс НБУ на дату зарахування валюти — 51,95 грн/євро. Комісійна винагорода банку — 1 298,75 грн. Залишок коштів доплачено підприємством.
Бухгалтерський облік за даними Прикладу 1 наведено в Таблиці 2.
Таблиця 2. Бухгалтерський облік купівлі іноземної валюти
| № з/п |
Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, грн | |
| Д-т | К-т | |||
| 1 | Перераховано гривні для купівлі валюти та комісії | 333 | 311 | 261 300,00 |
| 2 | Зараховано куплену інвалюту за курсом НБУ (5 000 € × 51,95) | 312 | 333 | 259 750,00 (5 000 €) |
| 3 | Нараховано та утримано комісійну винагороду банку | 92 | 333 | 1 298,75 |
| 4 | Відображено різницю між комерційним курсом та курсом НБУ: 5 000 € × (52,28 – 51,95) | 942 | 333 | 1 650,00 |
| 5 | Доплачено залишок коштів банку | 333 | 311 | 1 398,75 |
Продаж валюти з поточного рахунку підприємства здійснюється через субрахунок 334. Якщо між датою списання валюти з рахунку та датою продажу на міжбанківському ринку курс НБУ змінився, на кошти в дорозі нараховується курсова різниця (субрахунки 714 або 945).
Різниця між курсом продажу валюти на ринку та офіційним курсом НБУ на дату продажу списується на субрахунок 711 (дохід) або 942 (витрати).
Приклад 2. Продаж валюти
Підприємство перерахувало з поточного валютного рахунку 10 000 євро для продажу (курс НБУ на дату списання — 52,00 грн/євро). Наступного дня валюту продано за курсом 52,30 грн/євро (курс НБУ — 52,10 грн/євро). Комісія банку — 0,2% (1 042 грн), утримана з отриманої виручки.
Бухгалтерський облік за даними Прикладу 2 наведено в Таблиці 3.
Таблиця 3. Бухгалтерський облік продажу іноземної валюти
| № з/п |
Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, грн | |
| Д-т | К-т | |||
| 1 | Списано інвалюту для продажу (10 000 € × 52,00) | 334 | 312 | 520 000,00 (10 000 €) |
| 2 | Відображено дохід від курсової різниці на дату продажу: 10 000 € × (52,10 – 52,00) | 334 | 714 | 1 000,00 |
| 3 | Зараховано кошти від продажу інвалюти на гривневий рахунок (за курсом продажу): — на суму за курсом НБУ (10 000 € × 52,10) |
311 | 334 | 521 000,00 |
| 4 | — на суму перевищення комерційного курсу над курсом НБУ: 10 000 € × (52,30 – 52,10) | 311 | 711 | 2 000,00 |
| 5 | Нараховано та утримано комісійну винагороду банку (10 000 € × 52,10 × 0,2%) | 92 685 |
685 311 |
1 042,00 1 042,00 |
Базові правила обліку операцій імпорту та експорту товарів і послуг
Облік імпортно-експортних операцій безпосередньо залежить від того, яка подія була першою:
- Експорт товарів та послуг:
- Перша подія — передоплата: сума доходу визнається за курсом НБУ на дату надходження авансу (п. 6 НП(С)БО 21) і надалі не переоцінюється, оскільки зобов'язання перед покупцем на субрахунку 6812 є немонетарним.
- Перша подія — надання послуг/відвантаження товару: дохід і дебіторська заборгованість фіксуються за курсом НБУ на дату відвантаження/підписання акта (інвойсу). Така заборгованість (субрахунок 362) є монетарною статтею і підлягає обов'язковій переоцінці на дату балансу та дату отримання оплати (із визнанням різниць на субрахунках 714 або 945) .
- Імпорт товарів та послуг:
- Перша подія — передоплата нерезиденту: виданий аванс (субрахунок 3712) перераховується у гривні за курсом НБУ на дату перерахування коштів . Він є немонетарною статтею і не переоцінюється, а первісна вартість імпортованих товарів чи послуг формується саме за курсом на дату сплати авансу (п. 6 НП(С)БО 21) .
- Перша подія — отримання товару/послуги: первісна вартість активів і кредиторська заборгованість (субрахунок 632) фіксуються за курсом НБУ на дату оформлення митної декларації або первинного документа на послуги. Кредиторська заборгованість є монетарною та переоцінюється на дату балансу і дату погашення.
Для поглибленого ознайомлення з особливостями розрахунку митної вартості, визнання доходів та практичними кейсами рекомендуємо окремі статті редакції:
- «Бухоблік експорту товару у 2026 році: правила визнання доходу та приклади бухгалтерських проведень»;
- «Бухоблік експорту послуг у 2026 році: правила НП(С)БО 21 та приклади бухгалтерських проведень» ;
- «Імпорт товарів у 2026 році: митна вартість товару, митне оформлення, оподаткування та бухоблік»;
- «Як відображати в бухобліку імпорт послуг: документальне оформлення, проведення та три приклади від редакції».
Податкові наслідки валютних операцій
Операції з іноземною валютою впливають на показники податкового обліку платників податку на прибуток, податку на додану вартість та єдиного податку.
Податок на прибуток підприємств
Згідно з підпунктом 134.1.1 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
ПКУ не встановлює окремих коригувань фінансового результату до оподаткування на суми курсових різниць чи результатів купівлі/продажу валюти. Усі доходи й витрати від курсових різниць (субрахунки 714, 744, 945, 974) та продажу валюти (субрахунки 711, 942) беруть участь у формуванні об'єкта оподаткування податком на прибуток виключно за правилами бухгалтерського обліку.
Водночас, деякі податкові різниці встановлені саме для ЗЕД.
Зокрема, платники податку, які застосовують коригувальні різниці розділу III ПКУ (високодохідники та малодохідники-добровольці), мають ураховувати обмеження щодо операцій з «особливими» нерезидентами:
- збільшення фінрезультату на 30% вартості товарів, робіт, послуг, придбаних у нерезидентів із низькоподаткових юрисдикцій (перелік КМУ №1045) або нерезидентів із специфічними організаційно-правовими формами (перелік КМУ №480) відповідно до підпункту 140.5.4 ПКУ (якщо операції не є контрольованими і ціна не підтверджена за принципом «витягнутої руки»);
- збільшення фінрезультату на 30% вартості товарів, робіт, послуг, реалізованих на користь таких нерезидентів згідно з підпунктом 140.5.5-1 ПКУ.
Податок на додану вартість (ПДВ)
- Купівля/продаж іноземної валюти: не є об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 196.1.4 ПКУ.
- Експорт товарів: оподатковується за нульовою ставкою (0%) згідно з підпунктом 195.1.1 ПКУ. Базою оподаткування є договірна вартість товару, перерахована у гривні за офіційним курсом НБУ на дату оформлення митної декларації.
- Імпорт товарів: згідно з пунктом 190.1 ПКУ базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. Податок сплачується до або на день подання митної декларації за курсом НБУ на дату оформлення МД.
- Експорт та імпорт послуг: оподаткування регулюється статтями 186 та 208 ПКУ . Якщо за правилами статті 186 ПКУ місце постачання розташоване за межами митної території України, об'єкт оподаткування ПДВ відсутній . Якщо послуги отримуються від нерезидента з місцем їх постачання на території України, резидент нараховує податкові зобов'язання з ПДВ за правилами статті 208 ПКУ.
Єдиний податок (юридичні особи 3 групи та ФОП)
Відповідно до пункту 292.5 статті 292 ПКУ дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу. Натомість надалі дохід може бути збільшений на курсові різниці:
- Курсові різниці у юридичних осіб — платників єдиного податку 3 групи: згідно з роз'ясненнями ДПС (категорія 108.01.02 ЗІР), юридичні особи-«єдинники» ведуть бухгалтерський облік за національними стандартами. І повинні включати до доходу виключно позитивні курсові різниці. А от від’ємне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти не зменшує базу оподаткування єдиним податком. Це давня і дуже фіскальна позиція податківців, від якої вони, попри усі протести «єдинників» не збираються відмовлятися.
- Курсові різниці у ФОП на спрощеній системі: перерахунок курсових різниць фізичними особами — підприємцями не здійснюється, оскільки ФОП не ведуть бухгалтерського обліку за НП(С)БО; доходом ФОП є виключно сума валютної виручки, перерахована за курсом НБУ на дату її зарахування на валютний рахунок підприємця.
- Продаж валюти: щодо юросіб 3 групи у податківців позиція наступна (див. у категорії 108.01.02 ЗІР). Якщо іноземна валюта, яка надійшла на валютний рахунок від здійснення операції з експорту товарів (робіт, послуг), продається до дати звітного балансу (протягом одного кварталу), то у складі доходу враховується тільки позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу цієї валюти, та доходом, отриманим від здійснення перерахунку такої іноземної валюти в гривні на дату її надходження на валютний рахунок.
Якщо іноземна валюта, яка надійшла на валютний рахунок податку від здійснення операції з експорту товарів (робіт, послуг), до кінця кварталу (до дати звітного балансу) обліковується на рахунку, то на дату закінчення звітного кварталу платник має здійснити перерахунок такої іноземної валюти відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку з відповідним врахуванням у складі доходу тільки позитивної різниці від здійснення такого перерахунку.
У разі продажу іноземної валюти після дати звітного балансу у складі доходу враховується тільки позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу цієї валюти, та доходом, отриманим від здійснення перерахунку такої іноземної валюти в гривні на дату закінчення попереднього звітного кварталу.
Щодо ФОП на єдиному податку податківці збільшення доходу на суму доходу або позитивної різниці від продажу валюти не вимагають. Про це ми повідомляли тут.
***
Практичні висновки
- Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні ведуться виключно в національній валюті (гривні), проте за операціями в іноземній валюті ведеться обов'язковий паралельний аналітичний облік в оригінальній валюті розрахунків.
- Первісне визнання операцій здійснюється за офіційним курсом НБУ на початок дня дати операції; при цьому немонетарні статті (видані чи отримані аванси) фіксуються за курсом на дату платежу та надалі переоцінці не підлягають.
- Курсові різниці розраховуються виключно за монетарними статтями (кошти на рахунках і в касі, грошова дебіторська та кредиторська заборгованість) на дату балансу та на дату здійснення господарської операції.
- Первинні документи, отримані від нерезидентів або складені іноземною мовою (інвойси, акти, договори), є підставою для відображення в бухобліку за наявності всіх обов'язкових реквізитів та автентичного перекладу українською мовою.
- Податковий облік валютних операцій з податку на прибуток повністю базується на правилах бухгалтерського обліку без окремих коригувань на курсові різниці, а для платників єдиного податку — юридичних осіб як позитивні курсові різниці, так і дохід від купівлі-продажу валюти збільшує оподатковуваний дохід.
Де почитати більше про облік валютних операцій?
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до повного тексту цієї статті без реклами можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?
Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз
