Кредиторська заборгованість у 2026 р.: визначення вартості, правила списання та оподаткування за П(С)БО і ПКУ

1. Що таке кредиторська заборгованість і коли вона виникає?
2. Як кредиторську заборгованість відображають у системі рахунків обліку?
3. За якою вартістю кредиторська заборгованість відображається на балансі?
4. Як дисконтують кредиторську заборгованість?
5. Як обліковувати кредиторську заборгованість в іноземній валюті?
6. Коли кредиторську заборгованість списують?
7. Приклади обліку кредиторської заборгованості
8. Перерахунок кредиторської заборгованості на дату балансу
9. Відображення кредиторської заборгованості у фінансовій звітності
10. Відображення кредиторської заборгованості у податковому обліку

Що таке кредиторська заборгованість і коли вона виникає?

Кредиторська заборгованість виникає практично у кожного підприємства: перед постачальниками, банками, працівниками, бюджетом або учасниками. Для її правильного обліку потрібно встановити, унаслідок якої операції виник борг, перед ким він існує та коли має бути погашений. Від цього залежать рахунок обліку, оцінка зобов’язання та його відображення у фінансовій звітності.

При цьому окремого визначення кредиторської заборгованості у НП(С)БО немає. Закон про бухоблік визначає поняття зобов’язання – заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Важливо!

Зобов’язання визнають у бухгалтерському обліку, якщо:

• його оцінку можна достовірно визначити;
• існує ймовірність зменшення економічних вигід унаслідок його погашення (п. 5 НП(С)БО 11).

Для цілей бухгалтерського обліку зобов’язання поділяють на (п. 6 НП(С)БО 11):

• довгострокові зобов’язання – зокрема довгострокові кредити банків, інші довгострокові зобов’язання, відстрочені податкові зобов’язання, довгострокові забезпечення;
• поточні зобов’язання – зокрема короткострокові кредити банків, поточну кредиторську заборгованість, короткострокові векселі, поточні забезпечення, інші поточні зобов’язання;
• непередбачені зобов’язання;
• доходи майбутніх періодів (п. 6 НП(С)БО 11).

З огляду на таку класифікацію бачимо, що кредиторська заборгованість може виникати у складі як поточних, так і довгострокових зобов’язань. Її визначальною ознакою є наявність боргу перед конкретним кредитором – особою, перед якою підприємство має відповідне зобов’язання.

Такий підхід узгоджується і з термінологією ПКУ.

Важливо!

Відповідно до пп. 14.1.95 ПКУ кредитор – юридична або фізична особа, яка має підтверджені у встановленому порядку вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника, у тому числі щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також контролюючі органи – щодо податків та зборів.

Отже, поєднавши визначення зобов’язання та його класифікацію за НП(С)БО 11 із поняттям кредитора, кредиторську заборгованість можна визначити як частину поточних або довгострокових зобов’язань підприємства, що становить визначений борг перед конкретним кредитором і підлягає погашенню відповідно до умов його виникнення.

Водночас не всі зобов’язання підприємства є кредиторською заборгованістю. Зокрема, до неї не належать забезпечення, непередбачені зобов’язання та доходи майбутніх періодів, які НП(С)БО 11 виділяє в окремі групи.

Як кредиторську заборгованість відображають у системі рахунків обліку?

Зобов’язання спочатку розмежовують за строком погашення, а в межах відповідної групи – за їх видом та характером розрахунків.

Поточні зобов’язання – зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

Довгострокові зобов’язання – всі зобов’язання, які не є поточними.

П. 4 НП(С)БО 11

Таблиця 1. Види кредиторської заборгованості та рахунки її обліку

Отже, клас 5 Плану рахунків використовується для довгострокових зобов’язань, а клас 6 – для поточних. Усередині класу 6 заборгованість деталізується залежно від того, кому і за якою операцією винне підприємство.

При цьому не всі рахунки класів 5 і 6 відображають кредиторську заборгованість. Зокрема, рахунок 54 призначений для відстрочених податкових зобов’язань, а рахунок 69 – для доходів майбутніх періодів. Забезпечення обліковують окремо на рахунку 47.

Важливо!

Рахунок 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями» не відображає окремого виду заборгованості за її економічною природою. Його призначення – розмежувати на дату балансу довгострокову та поточну частини зобов’язання. На цьому рахунку обліковують ту частину раніше визнаного довгострокового зобов’язання, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу і тому переводиться до складу поточних зобов’язань.

За якою вартістю кредиторська заборгованість відображається на балансі?

Як ми зазначили вище, кредиторську заборгованість визнають, якщо її оцінку можна достовірно визначити та існує ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок її погашення (п. 5 НП(С)БО 11).

Таблиця 2. Момент визнання кредиторської заборгованості та документальне підтвердження

Після визнання кредиторську заборгованість оцінюють залежно від того, є відповідне зобов’язання поточним чи довгостроковим.

Важливо!

Поточну кредиторську заборгованість відображають у балансі за сумою погашення (п. 11 НП(С)БО 11).

Сума погашення – недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства (п. 4 НП(С)БО 11).

Довгострокову кредиторську заборгованість відображають у балансі за теперішньою вартістю. Її визначення залежить від умов та виду зобов’язання (п. 9 НП(С)БО 11).

Теперішня вартість – дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства (п. 4 НП(С)БО 11).

Як дисконтують кредиторську заборгованість?

Дисконтуванню підлягає довгострокова монетарна кредиторська заборгованість, тобто заборгованість, яку підприємство має погасити визначеною сумою грошей. Мета дисконтування – визначити теперішню вартість майбутніх грошових платежів з урахуванням вартості грошей у часі.

Отже, дисконтувати потрібно саме монетарну кредиторську заборгованість, яка є довгостроковою, тобто не належить до поточних зобов’язань. Це може бути:

• довгострокова позика або поворотна фінансова допомога;
• довгостроковий кредит;
• довгострокова заборгованість перед постачальником, що підлягає погашенню грошима;
• інше довгострокове грошове зобов’язання.

Не дисконтують:

• поточну кредиторську заборгованість;
• прострочену поточну заборгованість, якщо сторони не погодили новий довгостроковий строк її погашення;
• одержані аванси та інші немонетарні зобов’язання, які погашатимуться постачанням товарів, виконанням робіт або наданням послуг.

Важливо!

Наявність обов’язку сплачувати проценти за довгостроковою кредиторською заборгованістю сама собою не звільняє підприємство від дисконтування такої заборгованості. Але якщо передбачена договором процентна ставка відповідає ринковій, теперішня вартість такого боргу зазвичай буде близькою до його номінальної суми, тому суттєвої різниці внаслідок дисконтування може не виникнути.

Загальні правила дисконтування докладно розглянуті у статтях:

• «Дисконтування дебіторської і кредиторської заборгованості в бухгалтерському обліку. Частина 1»;
• «Дисконтування дебіторської і кредиторської заборгованості в бухгалтерському обліку. Частина 2».

Як обліковувати кредиторську заборгованість в іноземній валюті?

Після первісного визнання монетарну кредиторську заборгованість в іноземній валюті перераховують за валютним курсом на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції – у межах такої операції або за всією статтею відповідно до облікової політики підприємства (п. 8 НП(С)БО 21).

Унаслідок такого перерахунку виникають курсові різниці. Для кредиторської заборгованості загальний принцип їх відображення такий:

• курс іноземної валюти зріс – гривневий еквівалент боргу збільшується:
  Д-т 945 «Втрати від операційної курсової різниці» – К-т відповідного рахунку кредиторської заборгованості;
• курс іноземної валюти знизився – гривневий еквівалент боргу зменшується:
  Д-т відповідного рахунку кредиторської заборгованості – К-т 714 «Дохід від операційної курсової різниці».

Якщо кредиторська заборгованість в іноземній валюті є одночасно довгостроковою та монетарною, необхідно враховувати вимоги обох стандартів: НП(С)БО 11 – щодо оцінки довгострокового зобов’язання за теперішньою вартістю, та НП(С)БО 21 – щодо перерахунку монетарних статей і визначення курсових різниць.

Детальніше про курсові різниці читайте:

• Облік курсових різниць у 2026 році: правила переоцінки боргів згідно з НП(С)БО 21

Коли кредиторську заборгованість списують?

НП(С)БО не поділяють кредиторську заборгованість на сумнівну та безнадійну – ці поняття нормативно визначені для дебіторської заборгованості. Кредиторську заборгованість списують, якщо раніше визнане зобов’язання вже не підлягає погашенню. Суму такого зобов’язання включають до складу доходу звітного періоду (п. 5 НП(С)БО 11).

Підставою для списання кредиторської заборгованості можуть бути, зокрема:

• прощення боргу кредитором (ст. 605 ЦКУ);
• ліквідація юридичної особи – кредитора без правонаступника (ст. 609 ЦКУ);
• сплив строку позовної давності щодо заборгованості, яку за результатами інвентаризації заплановано списати (п. 7.5 розд. ІІІ Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 №879);
• інші передбачені договором або законом підстави припинення зобов’язання (ст. 598 ЦКУ).

Про загальні правила списання кредиторської заборгованості більш детально читайте у статтях:

• Акт звірки взаєморозрахунків у 2026 році: оформлення, підписання, правові наслідки та зразок заповнення
• Списуємо стару «кредиторку»: як відобразити в обліку та чи треба платити податки?
• Несвоєчасно списана кредиторська заборгованість: облік та оподаткування

Приклади обліку кредиторської заборгованості

Приклад 1. Одержання авансу від покупця

Підприємство – платник ПДВ одержало від покупця передоплату за товари в сумі 96 000 грн, у тому числі ПДВ – 16 000 грн. Собівартість товарів становить 58 000 грн. Через два тижні товари відвантажено покупцю.

На дату одержання передоплати дохід не визнають. У підприємства виникає поточне зобов’язання перед покупцем на суму одержаного авансу.

Таблиця 3. Бухгалтерські проведення до прикладу 1

Якщо на дату балансу товари ще не відвантажено, сума передоплати залишається поточним зобов’язанням на субрахунку 681. Така заборгованість є немонетарною, оскільки має бути погашена постачанням товарів, а не поверненням визначеної суми грошей.

Якщо сторони розірвали договір і підприємство повертає передоплату покупцю.

Таблиця 4. Продовження бухгалтерських проведень до прикладу 1

Право на зменшення податкового зобов’язання з ПДВ виникає з урахуванням вимог ст. 192 ПКУ, тобто на дату реєстрації. Якщо ми говоримо про податковий кредит, то на дату складання РК, не залежно від дати його реєстрації.

Приклад 2. Заборгованість перед постачальником за отримані товари

Підприємство – платник ПДВ одержало від постачальника товари вартістю 180 000 грн, у тому числі ПДВ – 30 000 грн. За договором оплатити товари потрібно протягом 45 календарних днів. Податкову накладну постачальник зареєстрував у ЄРПН.

На дату одержання товарів підприємство визнає поточну кредиторську заборгованість перед постачальником.

Таблиця 5. Бухгалтерські проведення до прикладу 2

Якщо строк оплати минув, але зобов’язання продовжує існувати на попередніх умовах, сам факт прострочення не перетворює поточну кредиторську заборгованість на довгострокову.

Якщо заборгованість більше не підлягає погашенню. Припустімо, за результатами інвентаризації встановлено кредиторську заборгованість перед постачальником у сумі 180 000 грн. Сторони домовилися про прощення боргу, унаслідок чого зобов’язання підприємства перед постачальником припиняється.

У бухгалтерському обліку списують балансову суму зобов’язання та визнають дохід: Д-т 631 К-т 717 180 000,00

Питання ПДВ за неоплаченими товарами або послугами слід аналізувати окремо залежно від обставин виникнення податкового кредиту та підстав списання боргу. Тому нарахування ПДВ проведенням Д-т 949 К-т 641 не варто подавати як безумовний бухгалтерський наслідок будь-якого списання кредиторської заборгованості. Та в нашому випадку списання є саме таким.

Приклад 3. Дисконтування довгострокової безпроцентної позики

Підприємство 1 січня 2026 року отримало від іншого підприємства безпроцентну позику в сумі 600 000 грн. За умовами договору позику потрібно повернути однією сумою 31 грудня 2028 року. Отже, на дату отримання строк погашення перевищує 12 місяців, тому заборгованість є довгостроковою.

Для прикладу припустімо, що підприємство визначило ставку дисконту на рівні 15% річних.

Отримано довгострокову безпроцентну позику: Д-т 311 К-т 505 600 000,00 грн.

Теперішня вартість зобов’язання:

600 000 ÷ (1 + 0,15)³ = 394 509,74 грн.

Сума дисконту:

600 000 – 394 509,74 = 205 490,26 грн

Визнано дохід від дисконтування довгострокової позики: Д-т 505 К-т 733 205 490,26

Після дисконтування балансова вартість зобов’язання становить: 394 509,74 грн.

Амортизація дисконту за 2026 рік:

394 509,74 × 15% = 59 176,46 грн.

Балансова вартість зобов’язання на 31 грудня 2026 року:

394 509,74 + 59 176,46 = 453 686,20 грн.

Нараховано амортизацію дисконту за 2026 рік: Д-т 952 К-т 505 59176,46 грн.

До погашення позики залишається більше 12 місяців, тому заборгованість продовжують обліковувати як довгострокову.

Амортизація дисконту за 2027 рік

453 686,20 × 15% = 68 052,93 грн.

Балансова вартість зобов’язання на 31 грудня 2027 року:

453 686,20 + 68 052,93 = 521 739,13 грн.

Нараховано амортизацію дисконту за 2027 рік: Д-т 952 К-т 505 68 052,93 грн.

Оскільки на 31 грудня 2027 року до строку погашення залишається 12 місяців, заборгованість переводять зі складу довгострокової до поточної: Д-т 505 К-т 611 521 739,13 грн.

Амортизація дисконту за 2028 рік

За останній рік сума амортизації дисконту становить:

521 739,13 × 15% = 78 260,87 грн.

Після її нарахування балансова вартість зобов’язання дорівнює номінальній сумі позики:

521 739,13 + 78 260,87 = 600 000,00 грн.

Нараховано амортизацію дисконту за 2028 рік: Д-т 952 К-т 611 78 260,87 грн.

Повернено позику: Д-т 611 К-т 311 600 000, 00 грн.

Загальна сума амортизації дисконту:

59 176,46 + 68 052,93 + 78 260,87 = 205 490,26 грн.

Отже, загальна сума амортизованого дисконту дорівнює дисконту, визнаному під час первісної оцінки зобов’язання.

Приклад 4. Валютна кредиторська заборгованість перед іноземним постачальником

Підприємство – платник ПДВ імпортувало товари вартістю 8 000 доларів з оплатою після їх одержання.

Для прикладу припустімо, що:

• валютний курс на дату здійснення операції – 45,00 грн/долар;
• митна вартість товару – 400 000 грн;
• ставка ввізного мита – 10%;
• ставка ПДВ – 20%;
• валютний курс на дату балансу – 46,20 грн/долар;
• валютний курс на дату оплати постачальнику – 45,70 грн/долар.

Заборгованість перед іноземним постачальником має бути погашена визначеною сумою іноземної валюти, тому є монетарною статтею. Після первісного визнання її перераховують відповідно до НП(С)БО 21.

Первісне визнання товару та заборгованості перед постачальником

Вартість товару за валютним курсом на дату здійснення операції становить:

8 000 доларів × 45,00 грн/долар = 360 000 грн.

Таблиця 6. Бухгалтерські проведення до прикладу 4

В бухгалтерському обліку сформовано:

• первісну вартість товарів – 400 000 грн;
• податковий кредит з ПДВ – 88 000 грн;
• кредиторську заборгованість перед іноземним постачальником – 360 000 грн.

Перерахунок кредиторської заборгованості на дату балансу

На дату балансу гривневий еквівалент заборгованості перед постачальником становить:

8 000 доларів × 46,20 грн/дол = 369 600,00 грн.

Порівняно з первісною оцінкою сума зобов’язання збільшилася:

360 000,00 – 369 600,00 = 9 600,00 грн.

Оскільки заборгованість виникла в межах операційної діяльності курсову різницю відображають так: Д-т 945 К-т 632

Зверніть увагу!

Зміна валютного курсу не змінює первісної вартості вже оприбуткованих товарів. Перерахунку підлягає монетарна кредиторська заборгованість перед нерезидентом.

Перерахунок і погашення заборгованості:

На дату оплати гривневий еквівалент заборгованості становить:

8 000 доларів × 45,70 грн/долар = 365 600,00 грн.

Порівняно з попередньою оцінкою зобов’язання зменшилось:

369 600, 00 – 365 600,00 = 4 000 грн.

Виникає додатна курсова різниця: Д-т 632 К-т 714.

Перераховано іноземному постачальнику 8 000 доларів: Д-т 632 К-т 312 – 365 600,00

Після проведення перерахунку та оплати заборгованість перед іноземним постачальником закривається.

Важливо!

Ввізне мито та імпортний ПДВ не є складовими валютної кредиторської заборгованості перед постачальником. Заборгованість на субрахунку 632 становить 8 000 доларів, а курсові різниці визначають лише щодо цієї монетарної статті. Нараховані митні платежі обліковують окремо в гривнях, тому зміна курсу після митного оформлення на їх суму не впливає.

Приклад 5. Помилково сплатили податок або ЄСВ на інший рахунок

ТОВ помилково перерахувало 4 000 грн військового збору та 1 900 грн ЄСВ на неналежні рахунки. Після проведення платежів помилку виявили, а за відповідними платежами в ІКП утворилася переплата і заборгованість одночасно.

Помилково сплачений військовий збір можна повернути або перерахувати на інший бюджетний рахунок. Для цього платник подає до ДПС заяву, в якій зазначає, зокрема, суму та реквізити помилкового платежу і обраний напрям перерахування коштів та додає платіжну інструкцію, або інший документ, що підтверджує оплату. Заяву можна подати через Електронний кабінет.

Див. роз’яснення ДПС: «Як повернути з бюджету помилково перераховані кошти за допомогою сервісу “Електронний кабінет”?».

Для ЄСВ діє окрема процедура за Порядком №417. Заяву на повернення/перерахування подають до територіального органу ДПС за місцем обліку помилково сплачених коштів. В електронній формі її можна подати через меню «Листування з ДПС» Електронного кабінету. На кожну платіжну інструкцію оформлюють окрему заяву.

Див. роз’яснення ДПС: «Порядок дій в разі помилкової сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Таблиця 7. Бухгалтерські проведення до прикладу 5

Важливо!

Якщо помилково сплачені кошти не перераховують між відповідними рахунками, а спочатку повертають підприємству на поточний рахунок, операцію відображають записом Д-т 311 – К-т 642 (651). Подальшу сплату за правильними реквізитами – Д-т 642 (651) – К-т 311.

Відображення кредиторської заборгованості у фінансовій звітності

Кредиторську заборгованість відображають у пасиві Балансу залежно від строку її погашення та характеру зобов’язання. Тому окремого єдиного рядка «Кредиторська заборгованість» у Балансі немає – її суми розподіляють між відповідними статтями довгострокових і поточних зобов’язань.

Баланс за формою №1

Довгострокову кредиторську заборгованість відображають у розділі II пасиву «Довгострокові зобов’язання і забезпечення». Зокрема, довгострокові банківські кредити наводять у рядку 1510 «Довгострокові кредити банків», а інші довгострокові зобов’язання – у рядку 1515 «Інші довгострокові зобов’язання».

Поточну кредиторську заборгованість відображають у розділі III пасиву «Поточні зобов’язання і забезпечення» за відповідними видами розрахунків.

Таблиця 8. Статті балансу, у яких відображається кредиторська заборгованість

Важливо!

Під час складання Балансу орієнтуються не лише на рахунок, на якому первісно обліковували заборгованість, а й на її статус на дату балансу. Якщо довгострокове зобов’язання на дату балансу вже підлягає погашенню протягом 12 місяців, відповідну його частину переводять до складу поточних зобов’язань і відображають у рядку 1610.

Заборгованість перед постачальниками також показують за її балансовою оцінкою на звітну дату. Тому, якщо заборгованість перед іноземним постачальником є монетарною, до рядка 1615 потрапляє її гривневий еквівалент після перерахунку за валютним курсом на дату балансу, а не сума, за якою її було первісно визнано.

Так само довгострокове зобов’язання, яке підлягає оцінці за теперішньою вартістю, відображають у Балансі за його балансовою вартістю на звітну дату з урахуванням проведеного дисконтування та амортизації дисконту.

Баланс за формами №1-м та №1-мс

Суб’єкти малого та мікропідприємництва, які мають право складати скорочену фінансову звітність відповідно до НП(С)БО 25, відображають кредиторську заборгованість у скороченому Балансі.

У формі №1-м поточні зобов’язання деталізовано, зокрема, за такими статтями:

• короткострокові кредити банків – рядок 1600;
• поточна кредиторська заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями – рядок 1610;
• за товари, роботи, послуги – рядок 1615;
• за розрахунками з бюджетом – рядок 1620;
• зі страхування – рядок 1625;
• з оплати праці – рядок 1630;
• інші поточні зобов’язання – рядок 1690.

У формі №1-мс інформація є ще більш агрегованою. Тому під час складання спрощеної фінансової звітності необхідно орієнтуватися на структуру саме тієї форми Балансу, яку підприємство зобов’язане подавати.

Зверніть увагу!

Бухгалтерські рахунки забезпечують аналітичне накопичення інформації про конкретних кредиторів і види заборгованості, тоді як у фінансовій звітності ця інформація узагальнюється за відповідними статтями Балансу. Тому один вид кредиторської заборгованості протягом строку його існування може змінити рядок фінансової звітності – наприклад, довгострокова позика після переведення до складу поточних зобов’язань переходить із розділу II до розділу III пасиву Балансу.

Докладніше про складання та подання фінансової звітності читайте у наших матеріалах:

• Баланс. Форма №1 за 2025 рік: інструкція із заповнення та подання (+ таблиця з описом рядків)
• Фінансова звітність за І півріччя 2026 р.: формати звітів, строки подання до Держстату і ДПС та важливі нюанси
• Проміжна фінансова звітність за І кв. 2026 року: хто її подає під час воєнного стану та за якою формою?

Відображення кредиторської заборгованості у податковому обліку

Податок на прибуток

Платники податку на прибуток відображають операції з кредиторською заборгованістю за правилами бухгалтерського обліку. Об’єктом оподаткування є фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності та відкоригований на різниці, передбачені ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ).

Отримання авансу, кредиту, позики або поворотної фінансової допомоги не спричиняє виникнення бухгалтерського доходу, тому саме надходження коштів не збільшує об’єкт оподаткування податком на прибуток. Так само погашення кредиторської заборгованості не впливає на фінансовий результат.

Наслідки виникають, якщо в бухгалтерському обліку визнаються доходи або витрати:

• дохід від первісного дисконтування довгострокового зобов’язання – субрахунок 733;
• фінансові витрати від амортизації дисконту – субрахунок 952;
• додатні курсові різниці – субрахунки 714, 744;
• від’ємні курсові різниці – субрахунки 945, 974;
• дохід від списання або прощення кредиторської заборгованості – субрахунок 717.

Окремих податкових різниць для отриманої поворотної фінансової допомоги, дисконтування, курсових різниць або списання кредиторської заборгованості розділ III ПКУ не встановлює. Тому відповідні доходи та витрати впливають на об’єкт оподаткування виключно через бухгалтерський фінансовий результат – як у платників, що застосовують податкові різниці, так і у тих, хто їх не застосовує.

Зокрема, якщо кредиторська заборгованість більше не підлягає погашенню, її балансова вартість включається до бухгалтерського доходу та збільшує фінансовий результат до оподаткування. Це правило застосовується і до боргів перед нерезидентами. Спеціального коригування фінансового результату на суму списаної кредиторської заборгованості ПКУ не передбачає.

Податок на додану вартість

ПДВ-наслідки операцій із кредиторською заборгованістю залежать від операції, за якою вона виникла, та від подальшої долі зобов’язання.

Товар отримано, але не оплачено

Якщо першою подією було постачання товару, постачальник визначає ПЗ з ПДВ та складає ПН, а покупець на підставі зареєстрованої в ЄРПН ПН формує податковий кредит з урахуванням вимог ст. 198 ПКУ.

Сама наявність неоплаченої кредиторської заборгованості не є підставою для коригування податкового кредиту. Подальша оплата також не створює повторних ПДВ-наслідків.

Отже: отримано товар → сформовано податковий кредит → виникла кредиторська заборгованість → заборгованість погашено без повторних ПДВ-наслідків.

Частину отриманого товару повернено постачальнику

При частковому поверненні товару ПДВ коригують за п. 192.1 ПКУ. Постачальник складає РК до первісної ПН у частині поверненого товару.

Окреме питання – дата РК. ДПС у «ЗІР», категорія 101.15, у відповіді на запитання «Якою датою складається розрахунок коригування до податкової накладної, якщо дата повернення товару покупцем та дата його отримання постачальником є різними датами?» роз’яснює: РК складають на дату отримання поверненого товару постачальником.

Водночас щодо первісного постачання товару ДПС застосовує інший підхід: якщо товар доставляють із залученням перевізника, ПН складають на дату передачі товару перевізнику.

Зверніть увагу!

Маємо певну неузгодженість: при постачанні через перевізника ДПС орієнтується на дату передачі товару перевізнику, а при поверненні – на дату отримання товару постачальником. Тому, якщо товар повертають через стороннього перевізника і ці дати не збігаються, щодо дати складання РК доцільно отримати ІПК.

Отриманий аванс зарахували за іншим договором

Якщо аванс за договором №1, на який уже складено ПН, зараховують у погашення заборгованості за вже поставлений товар за договором №2, нову ПН за договором №2 не складають: ПЗ за ним уже виникли на дату постачання. Натомість постачальник коригує ПН, складену на аванс за договором №1.

Окремо див. відповідь у «ЗІР», категорія 101.24: «Як відображається в податковому обліку з ПДВ зарахування передоплати, отриманої по одному договору, в погашення заборгованості за поставлені товари по іншому договору, якщо касовий метод податкового обліку сторонами не застосовується?».

Змінили номенклатуру товару, під яку отримано аванс

Якщо після отримання авансу сторони змінили номенклатуру майбутнього постачання, РК до авансової ПН складають на дату фактичного постачання товару з новою номенклатурою, а не на дату домовленості про її зміну.

Окреме роз’яснення ДПС із цього питання міститься в «ЗІР», категорія 101.15: «На яку дату складається розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, складеної на дату отримання попередньої оплати, у разі зміни номенклатури товарів/послуг?».

Важливо!

Перенесення авансу на інший договір і зміна номенклатури – різні ситуації. У першому випадку змінюється операція, у рахунок якої зараховують кошти, у другому – номенклатура майбутнього постачання. Тому правила коригування при зміні номенклатури не слід автоматично застосовувати до перенесення авансу між договорами.

Постачальник простив борг за отримані товари або послуги

Якщо покупець отримав товари/послуги та сформував податковий кредит, але надалі постачальник простив борг, ДПС вимагає від покупця у періоді списання кредиторської заборгованості нарахувати ПЗ за п. 198.5 ПКУ.

У постачальника прощення боргу не є підставою для зменшення раніше визначених ПЗ, тому РК на зменшення він не складає.

Див. «ЗІР», категорія 101.15: «Які дії в обліку з ПДВ мають вчинити продавець та покупець, якщо після постачання товарів/послуг відбувається прощення заборгованості покупця (за якою не минув термін позовної давності)?».

Змінили ціну неоплаченого товару

Якщо після постачання неоплаченого товару сторони збільшили його ціну, змінюється сума компенсації, а ПДВ коригують за п. 192.1 ПКУ.

За роз’ясненням ДПС, РК на суму збільшення складають на дату оплати товару, а не на дату укладення додаткової угоди.

Див. «ЗІР», категорія 101.15: «На яку дату продавець повинен скласти розрахунок коригування до податкових накладних, зареєстрованих на операції з постачання товарів на умовах відстрочення платежу (постоплати), якщо за результатами додаткової угоди змінено (збільшено) ціну реалізації такого неоплаченого товару?».

Єдиний податок

Сама наявність кредиторської заборгованості у платника ЄП – юридичної особи чи ФОП – доходу не створює. Податкові наслідки виникають, зокрема, у разі її списання та залежать від підстав такого списання і ПДВ-статусу платника.

За п. 292.3 ПКУ до доходу платника ЄП третьої групи – платника ПДВ включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності. Датою отримання такого доходу є дата її списання (п. 292.6 ПКУ).

Для платників ЄП – неплатників ПДВ п. 292.3 ПКУ прямо не встановлює такого правила щодо кредиторської заборгованості. Водночас в ІПК ДПСУ від 14.07.2023 №1879/ІПК/99-00-04-03-03-06 податківці зазначають: «сума списаної кредиторської заборгованості, у разі ліквідації кредитора до кінцевого терміну повернення кредитних коштів, включається до складу доходу платника єдиного податку третьої групи та оподатковується за відповідною відсотковою ставкою єдиного податку».

Тобто, на думку ДПС, за певних обставин кредиторська заборгованість може включатися до доходу платника ЄП незалежно від його ПДВ-статусу і строків списання, зокрема до чи після сплину строку позовної давності.