• Посилання скопійовано

Розмитнення та облік імпортного товару, придбаного за договором комісії

За договором комісії комісіонер купує на замовлення комітента товар за кордоном та ввозить його в Україну. Як відобразити цю операцію в обліку, якщо гроші постачальнику перераховує напряму комітент?

Розмитнення та облік імпортного товару, придбаного за договором комісії

Порядок оприбуткування та обліку розрахунків між сторонами залежить виключно від умов договору комісії, а саме від того, які обов’язки покладені договором на кожну сторону договору.

Наприклад, до обов’язків комісіонера входить пошук товару за кордоном, укладання прямого контракту з постачальником, транспортування товару від постачальника на територію України і його розмитнення, а обов’язок з оплати товару постачальникові покладено на комітента.

Відповідно до опису графи 9 МД «Особа, відповідальна за фінансове врегулювання» у Порядку №651 у загальному випадку, якщо описом цієї графи не передбачено іншого, у графі зазначають відомості про резидента, який уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту).

Далі йде зауваження щодо договору комісії: декларуючи товари, що переміщуються за зовнішньоекономічним договором (контрактом) та пов’язаним із ним договором комісії, укладеним між резидентами, у графі зазначають відомості про комісіонера, який уклав зовнішньоекономічний договір (контракт), і вчиняють запис: «Див. доп.», а в доповненні наводять відомості про комітента.

Отже, інформація про комітента має зазначатися в доповненні до графи 9 МД.

У графі 28 МД «Фінансові та банківські дані» наводять відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) окремими рядками відомості про банк, що здійснює валютний нагляд за дотриманням граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів особи, зазначеної у графі 9 МД, які передбачають розрахунки у грошовій формі, що здійснюються через цей банк: код згідно з ЄДРПОУ банку, код (МФО) банку, найменування банку.

Якщо валютний нагляд здійснює банк комітента, то саме його дані слід зазначати в цій графі.

Відповідно до пп. 3 п. 9 розд. ІІІ Інструкції №7, банк завершує валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, — після отримання інформації з реєстру митних декларацій про здійснення постачання за імпортною операцією з оформленням МД типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», ІМ-72 «Безмитна торгівля», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню).

Позаяк у митній декларації має зазначатися інформація про комітента та про банк комітента, то банк повинен завершити валютний нагляд за такою митною декларацією. Для цього він має інформацію про оплату товару комітентом та про ввезення такого товару за МД. Додатково радимо комітенту уточнити у банку, чи потрібно надавати йому додаткові документи для завершення валютного нагляду. Можливо, банк також вимагатиме надання договору комісії з комісіонером та прямого контракту комісіонера з іноземним постачальником. У будь-якому разі банк комітента повинен мати всю необхідну інформацію про цю угоду, щоб завершити валютний нагляд.

Щодо порядку розрахунків комітента з нерезидентом також радимо проконсультуватися з обслуговуючим банком з питання, які саме документи потрібні банку, щоб здійснити платіж від комітента іноземному постачальникові, та чи потрібен банку договір комітента з комісіонером та контракт комісіонера з іноземним постачальником для здійснення платежу від комітента на адресу іноземного постачальника, з яким комісіонер уклав контракт на виконання договору комісії.

Якщо оплатити товар повинен комітент, то у нього ж і виникає заборгованість перед іноземним постачальником, а відтак виникають курсові різниці за такою заборгованістю.

Між комітентом і комісіонером виникають відносини щодо надання та оплати комісійних послуг, а також передання імпортованого товару від комісіонера комітенту. Бухоблік цих операцій див. у таблиці.

Облік комісійних послуг та комісійного товару у комісіонера та комітента

Зміст господарської операції У комісіонера У комітента
Д-т К-т Д-т К-т
Підписано акт надання послуг комісії. У комісіонера — дохід, у комітента — збільшення первісної вартості імпортованих товарів на вартість комісійних послуг 361 703 281 631
Нараховано ПЗ з ПДВ у комісіонера та ПК з ПДВ у комітента — на вартість комісійних послуг 703 641 641 631
Комісіонер отримав комісійний товар від постачальника-нерезидента 024 Х Х
Комісіонер передав товар комітенту. Комітент оприбуткував товар від іноземного постачальника 024 281 632
Комітент сплатив іноземному постачальнику за товар Х Х 632 312
Курсові різниці у комітента на суму заборгованості перед нерезидентом Х Х 945 632
Х Х 632 714

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Договірні відносини

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Договірні відносини»