Товар, придбаний за кордоном, зберігається на закордонному складі: ДПС про валютний нагляд і пеню у 2026 році

1. Як валютний нагляд впливає на роботу імпортерів під час війни?
2. Що відповіла ДПС на запит імпортера? 
3. 5 варіантів дій для бізнесу від редакції
4. Що почитати додатково про валютний нагляд в Україні? 

Коментар до листа ДПС від 10.09.2026 р. №1044/2/99-00-21-01-01-02

(ситуація 5)

Як валютний нагляд впливає на роботу імпортерів під час війни?

Обстріли змушують український бізнес шукати безпечне місце для зберігання товарів. Один із популярних поточних сценаріїв, особливо для тих, хто торгує імпортними товарами — оренда складу за кордоном.

Схема виглядає так: підприємство купує товар у іноземного постачальника, перераховує аванс, але щоб не наражати майно на ризик знищення від ворожих обстрілів, тимчасово розміщує його на складі – або в країні придбання, або в іншій країні на маршруті доставки в Україну. Далі товар поступово ввозиться в Україну, але не увесь одразу, а партіями, у міру надходження замовлень від вітчизняних покупців.

Це логічний і простий спосіб вирішення проблеми. Він не суперечить жодному законодавству, зокрема, і податковому. Але в Україні є давнє обмеження – валютний нагляд. Створений свого часу для контролю за курсом гривні до іноземних валют, він змушує експортерів швидко отримувати валютну виручку за продані товари, і не дає робити передоплати за товар без доказів швидкого їх ввезення в Україну. На час воєнного стану граничний строк ЗЕД-розрахунків становить 180 днів, порушник сплачує пеню (її нараховує ДПС).  

Таким чином, за логікою воєнного бізнесу не завжди встигає вітчизняне валютне законодавство. Звернувшись до ДПС із проханням роз’яснити, як у такій ситуації зняти операцію з валютного нагляду, імпортер отримав суху констатацію факту: спеціальних правил для рятування бізнесу наразі немає. 

Що відповіла ДПС на запит імпортера? 

ДПС у своїй консультації згадала чимало законодавчих приписів на валютну тематику. Але, як ми вже зазначили вище, змін до них в останні місяці, коли почалися обстріли саме складів з товарами, які змусили продавців змінити логістику їх доставки і зберігання, не відбулося. 

Увага!

НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за імпортними операціями. На сьогодні цей період регламентований п. 14-2 постанови НБУ від 24.02.2022 р. №18 і становить 180 календарних днів. 

Цей строк починає рахуватися з моменту здійснення резидентом попередньої оплати (авансу) на користь нерезидента.

Банк, який здійснив оплату постачальнику в іноземній валюті, завершує валютний нагляд за імпортною операцією виключно після отримання інформації з реєстру митних декларацій. Причому мова йде про цілком конкретні типи декларацій — передусім ІМ-40 «Імпорт» (випуск у вільний обіг), а також ІМ-41, ІМ-51, ІМ-72, ІМ-75, ІМ-76.

Увага! 

Якщо товар лежить на складі за кордоном й ввозиться в Україну частинами із перевищенням 180-денного строку з дати авансу, наступає відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,3% від вартості недопоставленого (нерозмитненого) товару за кожний день прострочення. 

Таким чином сам факт фізичної купівлі товару за кордоном та його розміщення на закордонному складі для валютного нагляду не означає нічого. Доки товар не перетне кордон України і не буде оформлений за митною декларацією, наприклад, типу ІМ-40, операція вважається незавершеною. Якщо часткове ввезення затягнеться понад 180 днів — підприємству загрожує пеня.

5 варіантів дій для бізнесу від редакції

Оскільки ДПС лише констатувала факт і не запропонувала жодного виходу, імпортеру доведеться самостійно вибудовувати безпечну модель роботи. Можна виділити декілька практичних сценаріїв розв'язання цієї проблеми:

Варіант 1. Зміна умов оплати (відмова від авансу)

Найпростіший спосіб уникнути валютного нагляду за імпортом — змінити структуру розрахунків з нерезидентом. Наприклад, перейти на оплату за фактом поставки в Україну або використання банківського акредитива.

Якщо немає авансового платежу — немає й відліку 180 днів. Товар може зберігатися за кордоном стільки, скільки потрібно, а коли настане час його оплачувати, це відбудеться вже після фактичного ввезення та розмитнення товару в Україні. Тобто, достатньо надати банку крім договору, ще і митну декларацію, і такий договір не перебуватиме під валютним наглядом 

Варіант 2. Розбивка поставок та авансів  

Якщо нерезидент погоджується працювати лише за передплатою, варто відмовитися від практики "один великий аванс — багато дрібних ввезень". Можливо варто оплачувати товар не за всю партію одразу, а перераховувати аванси виключно під ті обсяги, які планується ввезти в Україну протягом найближчих 1–2 місяців.

За таких умов граничний строк у 180 днів контролюватиметься окремо під кожну невелику партію, що мінімізує ризик прострочення.

Але тут виникає інша проблема валютного нагляду – можуть з’явитися ознаки дроблення. Докладно про це читайте тут.  

Загалом, операції на суму меншу за «незначний розмір» (еквівалент 400 тис. грн) не підпадають під валютний нагляд і граничні строки (за відсутності ознак штучного дроблення).  

Варіант 3. Оформлення сертифіката форс-мажору (ТПП)

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» зупинення перебігу граничного строку розрахунків можливе у разі виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Але проблема у тому, що сам факт війни чи наявність загрози обстрілів не є автоматичним форс-мажором для конкретного контракту. Торгово-промислова палата (ТПП) має видати сертифікат, який підтверджує, що саме обстріли або руйнування конкретної інфраструктури унеможливили ввезення товару у визначений строк. Посилатися на "потенційний ризик" для зупинення строків не вдасться — потрібні докази прямого причинно-наслідкового зв'язку.

Варіант 4. Продаж товару нерезиденту або за кордоном (зміна контракту)

Якщо товар знаходиться на складі за кордоном, а 180 днів добігають кінця, компанія може розглянути варіант перепродажу цього товару за межами України (іншому нерезиденту) або повернення товарів постачальнику із поверненням від нього авансу. Зарахування валютної виручки або повернення валютного авансу на рахунок в Україні також є підставою для зняття договору з валютного нагляду.

Варіант 5. Отримання висновку Мінекономіки про продовження граничного строку

Можна офіційно продовжити строк за окремими операціями. Заяву подають не пізніше ніж за 10 робочих днів до закінчення 180-денного строку (через Дію, електронні сервіси Мінекономіки, поштою або особисто). Для цього доведеться надати: заяву з обґрунтуванням, копію ЗЕД-контракту, платіжні документи, докази причин затримки (логістика, ризики обстрілів тощо) та вжиті заходи. Розгляд — до 10 робочих днів. Висновок продовжує строк і захищає від пені на період його дії.

Що почитати додатково про валютний нагляд в Україні? 

• Валютний нагляд за ЗЕД-операціями до 400 тис. грн: роз’яснення ДПС 
• Валютний нагляд-2026: як зменшити ризик повідомлень про порушення 
• Імпорт послуг від нерезидентів: правила валютного нагляду та граничні строки розрахунків у 2026 році 
• Валютний нагляд-2026: визначаємо дату авансу при імпорті для дотримання граничних строків розрахунків 
• Здійснення валютного нагляду ДПС у 2026 році 
• Імпорт товарів без ввезення в Україну: дія режиму у 2026 році за Законом про ЗЕД