Наслідки сплати комісії банку-нерезиденту при отриманні експортної виручки

Порядок зменшення валютної виручки

Судячи з умови запитання, у ЗЕД-договорі підприємства не було спеціально встановлено порядку сплати банківської комісії сторонами договору. Тому покупець-нерезидент сплатив за договором суму, що дорівнює вартості товару, без її збільшення на суму комісії банку. Своєю чергою, банк утримав комісію з цієї суми і внаслідок цього продавець отримав на поточний рахунок не ту суму, яка мала бути сплачена за товар, а меншу.

Щоб уникнути таких ситуацій, рекомендується поклопотатися про це ще на етапі складання договору.

Згідно з п. «е» п. 1.9 Інструкції №136, сума валютної виручки може бути зменшена на суму комісії банку, якщо сплата такої комісії передбачена ЗЕД-договором, що передбачає поставку продукції, виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг, і підтверджена відповідним банківським документом. Якщо комісія договором не передбачена, то необхідна лише наявність зазначеного документа. Як правило, таким документом є SWIFT-повідомлення (так звані «свіфтовки») банку. Таку позицію висловив НБУ у листі від 19.01.2012 р. №23-010/186.

Зазначимо, що підтвердження не вимагається, якщо оплата комісійної винагороди передбачена договором і за кожним окремим платежем за цим договором не перевищує 50 євро, або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті)

Строки розрахунків у ЗЕД

Часто банки вимагають, щоб порядок сплати комісії був визначений договором. Якщо в договорі не сказано, на кого покладено обов'язок сплати комісії, то недоотримання продавцем суми за експортною операцією протягом 120 календарних днів вважатиметься порушенням валютного законодавства, за що продавець повинен буде сплатити пеню за кожен день прострочення. Нагадаємо, що строк зарахування валютної виручки від експортних операцій встановлено в розмірі 180 к. д. у ст. 1 Закону №185/94 і на сьогодні скорочено до 120 к. д. Наразі строк для розрахунків за товари в сфері ЗЕД становить 120 к.д. відповідно до Постанови НБУ від 13.12.2016 р. № 410.

Але з 03.01.2017 року така вимога поширюється тільки на експортерів робіт, товарів та транспортних й страхових послуг. 

Відповідно до змін, внесених до ст. 1 Закону № 185/94, вищенаведені вимоги не поширюються на експорт послуг (крім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав. Отже, більшість експорту послуг з 03.01.2017 р. більше не обмежена строками розрахунків із замовниками-нерезидентами! 

Норми п. «е» п. 1.9 Інструкції №136, які дають підстави для зняття операції з валютного контролю, не вимагають обов'язкової наявності відповідного пункту договору про розподіл функцій сторін з оплати банківських комісій. Рекомендуємо завжди обумовлювати ці функції сторін у ЗЕД-договорах, оскільки це буде додатковою гарантією добросовісного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Доля виручки від експорту

Обов’язковий продаж інвалютної виручки врегульовано Постановою № 410. 

Тож наразі обов’язковому продажу підлягають 65% інвалютних надходжень. Решта надходжень в іноземній валюті (35%) зараховується на поточний валютний рахунок та залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.

Вимога щодо обов’язкового продажу поширюється на надходження в інвалюті групи 1 Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою НБУ від 04.02.1998 р. № 34, і в російських рублях.

Отриману інвалюту, котра підлягає обов’язковому продажу, уповноважений банк зобов’язаний попередньо зарахувати на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 «Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання» (розподільчий рахунок).

Обов’язковий продаж інвалюти уповноважений банк повинен буде здійснити без доручення клієнта й виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок (п. 2 Постанови №410).

На поточні рахунки в іноземній валюті зараховуються кошти, зокрема, перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами) через розподільчі рахунки (п. 5.3 Інструкції № 492).

Рахунок 2603 призначений для обліку коштів, які підлягають розподілу або додатковому попередньому контролю, у тому числі сум коштів в іноземній валюті, що підлягають обов’язковому продажу.

Бухоблік

Для обліку коштів в іноземній валюті, що підлягають розподілу або додатковому попередньому контролю, у тому числі сум коштів в іноземній валюті, що підлягають обов'язковому продажу відповідно до законодавства потрібно застосовувати субрахунок 316 «Спеціальні рахунки в іноземній валюті».

Таким чином, кошти, які надходять на розподільчій рахунок, мають відображатися за Дт 316. А відтак  підприємства змушені враховувати у складі власних активів таку виручку за датою її надходження на розподільчий рахунок та на поточний валютний рахунок, визначаючи дохід/витрати від продажу валюти та курсові різниці. Осільки при перерахуванні виручки було знято комісію банком-нерезидентом, то розподілу буде підлягати сума виручки зменшена на суму цієї комісії. Тож виходить, що з контролю такий договір банком не буде знято до поки не буде оплачено різницю між сумою виручки за договором та перерахованої суми нерезидентом, зменшеної на суму комісії.

А от на підставі "свіфтовки" сума комісії списується до складу адміністративних витрат проведенням Д-т 92 К-т 632.

Для уникнення таких ситуацій, слід проводити розрахунки через банки, які не стягують комісію, або в договорі прописати обов'язок щодо сплати таких сум платником-нерезидентом. У цьому разі нерезидент повинен буде перерахувати суму, що дорівнює вартості товару за МД, збільшену на суму комісії банку. Тоді продавець-резидент отримає на свій поточний рахунок суму валюти, яка точно дорівнює вартості товару.

Приклад>> Підприємство-резидент продало товар нерезиденту на суму 1000 євро. Під час оплати цього товару нерезидентом була отримана виручка за мінусом комісії банку-нерезидента в сумі 100 євро. Офіційний курс євро — 30грн/євро. Бухгалтерський облік цих операцій показано в таблиці.

Як правило, кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку виглядає так: