Рекламні послуги в Інтернеті надає нерезидент: пам’ятка клієнту

Правило нульове: лише безготівкові розрахунки через уповноважений банк і жодних платіжних карт!

Це те, з чого слід починати резиденту, який планує оплачувати такі послуги (тим більше, робити це регулярно). Зручних можливостей оплати за рекламні послуги зараз багато, але слід пам’ятати, що в ЗЕД існує валютний контроль.

Чинним законодавством України, по-перше, вимагається проводити розрахунки з нерезидентом у межах торговельного обороту винятково через уповноважені банки. По-друге, не дозволяється проводити такі операції за допомогою платіжних карток. Докладніше про це тут.

Отже, жодних оплат через Інтернет (особливо корпоративною карткою!). Якщо податківці виявлять цей факт при перевірці, у вас будуть проблеми.  За порушення резидентами порядку розрахунків передбачено штраф в розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом НБУ на день здійснення таких розрахунків.

Правило перше: треба визначитися з місцем надання послуг

Це потрібно для оподаткування винагороди за такі послуги двома податками – з доходів (візьмемо для прикладу податок на прибуток і вважатимемо нерезидента юрособою) і ПДВ. Та визначатиметься це місце, як не дивно, за різними правилами.

Щодо ПДВ для цього існує спеціальна стаття 186 ПКУ.

А ось щодо податку на прибуток, на жаль, такої статті в ПКУ немає. Між тим обов’язок сплачувати такий податок в разі отримання нерезидентом доходу джерелом походження з України є. У зв’язку з цим виникає питання: що важливіше з метою оподаткування — місце, де фактично надаються ці послуги (і як його визначити щодо послуг з розміщення реклами в Інтернеті), чи те, що за послуги сплачує резидент України?

Не дивуйтеся, але точки зору податківців щодо цього питання різні.

Наприклад, у листі ДФС від 16.06.2016 р. №13467/6/99-99-15-02-02-15 зазначалося: ключовою умовою є не місце надання рекламних послуг, а оплата послуг резидентом на користь нерезидента. І це означало, на думку податківців, обов’язок сплатити за такого нерезидента податок на прибуток (або, як його ще часто називають, «податок на репатріацію»).

А ось ДФС у Дніпропетровській області вважає, що місце надання рекламних послуг важливіше. Таким чином, якщо підприємство перераховує кошти нерезиденту за договорами на постачання послуг (в цьому випадку розглядалася участь у виставковому заході), та зважаючи на те, що виставкові заходи проводяться не на території України, такі виплати не підлягають оподаткуванню при їх здійсненні, оскільки не є доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України.

Отже, порада резиденту: перш, ніж платити за рекламні послуги, отримайте індивідуальну податкову консультацію і дійте за нею. Адже за сплату податків в цьому випадку відповідаєте саме ви, тож, краще перестрахуватися.

Правило друге: якщо місцем надання послуг вважається Україна, нерезидент має створити постійне представництво.

У свіжому листі від 14.03.2018 р. №1006/Б/99-99-15-02-02-14/ІПК ДФСУ наполягає: нерезидент, який надає послуги з розміщення реклами в мережі Інтернет на території України зобов’язаний створити постійне представництво. Така вимога висувалася податківцями і раніше, наприклад, у листі від 04.12.2017 р. №2805/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Тож, треба бути готовим до того, що навіть якщо:

•  рекламні послуги надаються в Інтернеті,
• і їх постачальник є нерезидентом (зареєстрований як суб’єкт господарювання за кордоном),
• і все обладнання та програмне забезпечення, за допомогою яких надаються послуги, знаходиться за кордоном,

є ризик, що ДФС вважатиме, що це послуги, надані в Україні. А отже, вимагатиме від нерезидента створення постійного представництва.

Ця вимога податкова, але вона впливає на те, із ким клієнт має укладати договір про надання таких послуг, від кого отримувати документ про їх надання і кому платити кошти за рекламу.

Правило третє: постійне представництво є платником податку на прибуток

Таке представництво буде платником податку на прибуток на загальних підставах - згідно з п. 133.2 ПКУ. Також відповідно до  пп. 141.4.7 ПКУ суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

Якщо нерезидент  надаватиме послуги з розповсюдження реклами резидентам України через своє постійне представництво, то виплати будь-яких доходів на користь нерезидента, що здійснюється такому постійному представництву такого нерезидента, не підлягають оподаткуванню відповідно до п. 141.4 ПКУ. Це означає, що з суми, яка сплачується представництву за рекламні послуги, резидент не сплачує податок на доходи нерезидентів в розмірі 20%, передбачений пп. 141.4.6 ПКУ. Натомість постійне представництво самостійно сплачує податок зі свого прибутку.

Правило четверте: нерезидент не створює постійне представництво

Які наслідки будуть, якщо нерезидент буде надавати рекламні послуги в Україні резидентам без створення постійного представництва? Такий нерезидент буде вважатися таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважатимуться прихованими від оподаткування відповідно до п. 133.3 ПКУ.

Це має певні наслідки. У разі встановлення податківцями  факту ведення нерезидентом господарської діяльності на території України без взяття на податковий облік складається акт, який надсилається через компетентний орган України до компетентного органу іноземної держави для організації заходів стягнення. Про це читайте тут.

Уникнути цього йому допоможе лише доведення нашим податківцям (не виключно, що через суд), що послуги він надавав хоч і резидентам, та не на території України. Але це вже, скажімо так, проблеми нерезидента.  Що робить в цьому випадку резидент - суб’єкт господарювання?

В цьому разі працює пп. 141.4.6 ПКУ, відповідно до якого резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами, під час такої виплати повинні сплачувати податок за ставкою 20 % суми таких виплат за власний рахунок.

Отже, увага!  Доходи нерезидента від надання рекламних послуг мають бути оподатковані податком на прибуток у будь-якому разі:

• якщо рекламні послуги надаються через постійне представництво нерезидента, то податок на прибуток сплачуватиме таке представництво;
• якщо рекламні послуги надаються нерезидентом без створення постійного представництва, то резидент сплачує податок з доходів нерезидентів в розмірі 20% відсотків від вартості таких послуг – за свій рахунок.

Інакше за справу візьмуться податківці – наші і закордонні.

Правило п’яте: рекламні послуги, які нерезидент надає резиденту, є об’єктом оподаткування ПДВ

А ось навпаки – ні. Ми про це писали тут. Тому що тут працюють спеціальні правила.

Відповідно до пп. «б» п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Місце постачання послуг визначає ст. 186 ПКУ.  Рекламні послуги включені до п. 186.3 ПКУ. Тому місцем їх постачання вважається місце, в якому зареєстрований отримувач послуг. Оскільки в нашому випадку - це митна територія України, такі рекламні послуги (де б вони насправді на думку сторін не надавалися),  оподатковуються ПДВ за ставкою 20%. А ось як сплачується це ПДВ, «зверху» вартості рекламних послуг чи в їх ціні, залежить від того, з ким укладеного договір.

Правило шосте: постійне представництво нерезидента може бути платником ПДВ.

Адже на нього поширюються загальні вимоги щодо реєстрації платником ПДВ при досягненні обсягу операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, розміру 1 млн грн (п. 181.1 ПКУ). Крім того, воно може реєструватися платником ПДВ добровільно.

Якщо представництво зареєструється платником ПДВ, то в ціні рекламних послуг, які воно продає, буде враховано ПДВ. І резидент – отримувач рекламних послуг  - зможе отримати податковий кредит з ПДВ за наявності зареєстрованої податкової накладної – на загальних підставах.

Правило сьоме: нерезидент не є платником ПДВ. Тому ПДВ за нього сплачує резидент

Якщо будуть отримані рекламні послуги від нерезидента, який не створив постійне представництво в Україні, запрацюють норми ст. 208 ПКУ. В цьому разі платником ПДВ буде резидент – отримувач послуг, який нараховує ПДВ  за основною ставкою 20%  на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ПКУ.

А саме: базою оподаткування для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком ПДВ, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом НБУ на дату виникнення податкових зобов’язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається, виходячи зі звичайних цін на такі послуги без урахування податку.

Датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем постачання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше (п. 187.8 ПКУ).

При цьому отримувач послуг, зареєстрований платником ПДВ, складає в електронній формі податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ПДВ, яка є підставою для віднесення сум цього податку до податкового кредиту у встановленому порядку. У верхній лівій частині такої податкової накладної робиться відповідна помітка «X» та зазначається тип причини: «14» (складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента); у рядку «Індивідуальний податковий номер продавця» такої накладної відображається умовний ІПН «500000000000».

Послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України, відображаються у рядку 6 розділу I декларації з ПДВ.