Головна Усі новини Держрегулювання ЗЕД

Хто потрапив до ТОП-20 українських експортерів: аналіз експертів

Лише 20 найбільших експортерів на третину формують український експорт. Чим вони особливі, куди та що вони продають? Про це все далі

Лише 20 найбільших експортерів на третину формують український експорт. Чим вони особливі, куди та що вони вони продають? З’ясовували аналітики YouControl.

Останні кілька років, незважаючи на складні умови всередині країни, Україна намагається нарощувати обсяг експорту. При чому пріоритетним напрямом міжнародної торгівлі вважається ЄС. На початку 2018 року Прем’єр-міністр Володимир Гройсман озвучив експортні підсумки попереднього року. Він зазначив, що рівень продажу вітчизняних товарів та послуг за кордон в 2017 році зріс на 16%. При чому частка ЄС в загальному експорті з України становила 40,5%. А в цілому за 2017 рік сума вітчизняного експорту склала $52,3 млрд.

Звичайно, внесок у загальний обсяг експорту окремих український компаній дуже сильно варіюється. Є дрібні фермери, котрі продають здобутки власної праці за кордон, а є промислові підприємства національного масштабу, товарообіг і експорт яких вимірюється десятками мільярдів гривень. Тож хто саме є цими «експортними гігантами», що та в які країни вони продавали свої продукти протягом 2017 року ‒ дослідили аналітики YouControl.

 

ТОП-20 українських експортерів: хто вони?

ТОП-20 українських компаній-експортерів зробили потужний внесок в загальні показники вітчизняної міжнародної торгівлі. Лише за 2017 рік їхній обсяг експорту досягнув позначки в близько 400 млрд грн або ж $15 млрд, тобто майже 30% від загального показника в країні.

Головні українські експортери належать в першу чергу до галузі важкої промисловості та агросектору. Зокрема, шість із 20 компаній мають основний вид діяльності ‒ «Виробництво чавуну сталі та феросплавів», чотири ‒ «Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин», ще три ‒ «Добування залізних руд».

 

Назва Експорт, грн Приріст за 2017 рік, %
ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» 49,5‒50,0 млрд 16,5%
ПРАТ «МК «Азовсталь» 43,0‒43,5 млрд 83,2%
ТОВ «Кернел-Трейд» 42,5‒43,0 млрд 14,4%
ПРАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» 37,0‒37,5 млрд 56,1%
ПАТ «Запоріжсталь» 30,5‒31,0 млрд 42,4%
ТОВ «АДМ Трейдинг Украина» 20,0‒20,5 млрд 113,1%
ПРАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» 18,0‒18,5 млрд 10,3%
ТОВ СП «Нібулон» 17,5‒18,0 млрд 17,7%
ДП «Сантрейд» 17,0‒17,5 млрд 32,9%
ТОВ «АТ Каргілл» 16,5‒17,0 млрд 6,2%
АТ «Мотор Січ» 14,5‒15,0 млрд 131,5%
ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» 14,5‒15,0 млрд 50,2%
АТ «Нікопольський завод феросплавів» 13,0‒13,5 млрд 70,6%
ПРАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» 10,5‒11,0 млрд 120,9%
ПРАТ «Миронівський хлібопродукт» 10,5‒11,0 млрд 68,8%
ПАТ «Дніпровський меткомбінат» 10,0‒10,5 млрд -24,8%
ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» 9,0‒9,5 млрд -16,4%
ПІІ «Гленкор Агрікалчер Україна» 8,5‒9,0 млрд 262,5%
ПАТ «ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод» 7,5‒8,0 млрд 96,0%
ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» 7,5‒8,0 млрд 1951,2%

Топ-20 українських компаній-експортерів в 2017 році

Перелік ТОП-експортерів досить цікавий з різних точок зору. Всі вони є крупними гравцями своїх ринків. Більшість з них входить до фінансово-промислових груп (ФПГ), таких як «Істван», «Гленкор», «ІСД», «МХП», «СКМ», «Приват», «Нібулон» тощо. Однак поточна фінансова стійкість (показник FinScore) частини з них залишає бажати кращого, адже характеризується літерами C і D, тобто вони мають високий ризик банкрутства. Однак цьому є й інше пояснення.

«Нижчі показники FinScore є типовими для компаній-генераторів прибутку в межах великих бізнес-груп. Так відбувається через те, що накопичувачами прибутку зі значно кращими показниками фінансової стійкості (а отже й FinScore) стають інші пов'язані компанії, що часто можуть знаходитись і за межами України», ‒ зазначив кандидат економічних наук, фінансовий аналітик YouControl Роман Корнилюк.

Частково підтверджує цю думку і те, що більшість з ТОП-експортерів 2017 чи 2018 року мали від 10 до 2 тис. операцій з визнаними у світі чи в Україні низькоподатковими юрисдикціями чи офшорами. А в деяких підприємствах навіть засновниками та акціонерами є особи чи компаніями з «офшорів».

Особливості ТОП-20 експортерів

Географія двадцятки експортерів теж очікувана. Здебільшого вони належать до історично промислових та аграрних Сходу й Півдня України, а також до осередку ведення бізнесу в країні ‒ Києва. Зокрема:

  • 7 компаній ‒ з Києва та області;
  • 6 ‒ з Дніпра та області;
  • 2 ‒ з Миколаєва та області;
  • 2 ‒ з Донецької області;
  • 2 ‒ із Запоріжжя;
  • 1 ‒ з Полтавської області.

Показово, що три із 20 компаній наразі знаходяться під санкціями РФ, а бенефіціар однієї з компаній навпаки ‒ потрапив під санкції РНБОУ і Мінфіну США (власник Миколаївського глиноземного заводу одіозний російський мільярдер Олег Дерипаска).

 

Експортні шляхи: Європа та Азія

Головним покупцем товарів, що постачають ТОП-експортери України, виявилася Швейцарія, котра наразі входить до сірого списку «офшорів» Європейського Союзу. Можливо, саме з останнім фактом і пов’язаний такий потужний потік вітчизняного експорту до цієї країни. Загалом 15 із 20 країн серед своїх ТОП-3 імпортерів мали компанії зі Швейцарії. Причому для 12 компаній-експортерів саме покупці з цієї країни були на першому місці за обсягами торгівлі. Обсяг торгівлі зі Швейцарією в рази перевищує аналогічні показники з ОАЕ, РФ, Польщею та Нідерландами, які теж входять в ТОП-5 країн.

Примітка: У «сірий» список ЄС входять країни, які ще не відповідають вимогам ЄС, але показали, що готові змінюватися і дотримуватися податкової прозорості та чесності.

Географія торгівлі ТОП-20 експортерів

Показово й те, що одне з місць в п’ятірці країн-імпортерів займає Росія. І це не зважаючи на війну та інші конфлікти.

Загалом, окрім п’яти названих країн, до найактивніших імпортерів продукції українських компаній увійшли такі країни, як Німеччина, Люксембург, Китай, Віргінські острови, Литва, Гонконг, Ліван, Білорусь, Сінгапур, Велика Британія, Киргизстан та Естонія.

За 9 місяців 2018 року, аналогічно до вектору ТОП-експортерів 2017 року, загальні продажі українських товарів були спрямовані в ЄС та Росію. Про це розповів  кандидат економічних наук, викладач Запорізького національного університету Костянтин Денисов:

«У регіональному розрізі найбільшим покупцем наших товарів залишається ЄС (42,3% усього вітчизняного експорту). Головна причина тому – дія Угоди про всеохоплюючу зону вільної торгівлі, а також рішення єврокомісії про скасування окремих обмежувальних заходів проти українських металургів. ТОП-5 країн за обсягами експортних поставок – це Росія (7,9%), Польща (7,0%), Італія (5,8%), Туреччина(5,4%) та Індія (4,7%). При чому, наприклад, Росія в основному купує в Україні чорні метали, хімію, машинобудування. Підприємства цих галузей традиційно орієнтувалися на ринок Росії та СНД через його географічну, культурну та ментальну близькість. Крім того, вони там не стикаються з жорсткою конкуренцією місцевих виробників, як це є на ринках ЄС чи Північної Америки. Польща теж найбільше купує чорні метали, руду, електричні машини та деревину».

 

Попит на українське: метал, транспорт та сільгосппродукція

Чи не головним товаром, який українські ТОП-експортери продавали за кордон, став плоский прокат з вуглецевої сталi без гальванічного чи іншого покриття та напівфабрикати й інші вироби зі сталі. Це говорить про те, що вітчизняна металургія в загальному обсязі експорту займає почесне місце. Однак серед ТОП-3 експортних категорій велику вагу мають і товари сектору сільського господарства. Мова, зокрема, про олію та зерно.

ТОП-категорії торгівлі ТОП-20 експортерів

Серед сільськогосподарських товарів, які закуповували імпортери в потужних українських компаній, були: пшениця, ячмінь, насіння ріпаку, а також м’ясо птиці. Однак були серед категорій з найбільшим попитом з-за кордону й більш цікаві приклади. Наприклад, Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат активно продавав  шини та пневматичнi гумові покришки. «Мотор Січ» експортувала турбореактивнi двигуни, турбогвинтовi та iншi газовi турбiни, а також контрольні або вимiрювальнi прилади. Центральний гірничо-збагачувальний комбінат постачав за кордон залізничні або трамвайні вагони для перевезень вантажiв коліями. А от Миколаївський глиноземний завод експортував берилiй, хром, германiй, ванадiй, галiй, гафнiй, iндiй, нiобiй, ренiй i талiй, а також вироби з цих металiв.

Очевидно, що тенденція на велику частку експорту з України саме наведених топових категорій збережеться, адже за ІІІ квартали 2018 року інші країни сумарно вже імпортували від нас:

  • неблагородних металів та виробів з них аж на $9 млрд;
  • продуктів рослинного походження, у тому числі зернових культур, на майже $7 млрд;
  • машин, обладнання та механізмів, електротехнічного обладнання тощо на $3,5 млрд;
  • жирів та олій тваринного і рослинного походження на понад $3 млрд.

Це досить вагомі показники при загальному обсязі експорту за січень-вересень 2018 року в $34,5 млрд.

У цілому можна говорити про те, що двадцятка обраних компаній відіграє важливу роль в міжнародній торгівлі України. І це незважаючи на те, що в частини підприємств є «гріхи», зокрема, співпраця з «офшорами», а до деяких є питання щодо їхнього фінансового стану чи приналежності до «офшорів» їхніх засновників та акціонерів.

 

Міжнародна торгівля вашого партнера

Аби зрозуміти потужність компанії в міжнародній торгівлі,  а також дізнатися інші подробиці її експорту чи імпорту, можна скористатися розділом «ЗЕД» (Зовнішньоекономічна діяльність) в системі YouControl. Серед іншого, в ньому є інформація про основні країни, куди постачає та в яких закуповує товари компанія, про головні категорії товарів, якими торгує чи замовляє з-за кордону підприємство.

Не менш важлива інформація і про те, з якими партнерами взаємодіє компанія. Якщо вона має багато торговельних відносин з країнами-«офшорами», це багато говорить про її підхід до ведення бізнесу. Окрім цього, в майбутньому співпраця з такою компанією може сформувати негативну репутацію не лише для неї самої, а й для її партнерів.

Рубрика:
Держрегулювання / ЗЕД
Теги:
Експорт , Нерезиденти , ЗЕД

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?