• Посилання скопійовано

ТОП-10 експортних товарів: аналіз від Мінекономіки

На топ-10 товарів в українському експорті 2019 року припадає 43,2% усього експорту, у топ-3 - кукурудза, олія соняшникова та пшениця

ТОП-10 експортних товарів: аналіз від Мінекономіки

Топ десять товарів в українському експорті 2019 року. На них припадає 43,2 відсотки всього експорту.

 

Перше місце - 1005900000 Кукуруза

32 млн тон. На 11 більше, ніж минулого року. 5,2 млрд доларів. 1,7 млрд росту з минулого року. 10,4 відсотки від всього експорту.

15 млн тон експортовано до ЄС. Зростання 26 відсотків. І хто на ту квоту зважає. 4,2 млн тон - Китай. 3,8 - Єгипет. 2,8 - Туреччина. 1,2 - Ізраїль. Загалом 49 ринків.

 

Друге місце - 1512119100 Олія соняшникова

Експортували на 3,78 млрд доларів. Незначний ріст на 55 млн (1,5%). Частка в усьому експорті - 7,6%

Індія - 2,1 млн тон (падіння на 20 відсотків). ЄС - 1,77 млн тон, ріст +37%. Китай - 838 тисяч тон, ріст +77%. Ірак - майже 400 тисяч, символічний ріст - 2%. Загалом - 59 ринків.

 

Третє місце - 1001990000 Пшениця

19,96 млн тон (+3,5 до минулого року). З,652 млрд доларів виручки. Зростання 22 %. Частка в експорті 7,3 %

Експорт суттєво поміняв географію. Більш ніж в половину скоротився експорт до ЄС - з 1,45 до 0,6 млн тон. Подібна картина з Філіпінам - скорочення з 1,7 млн до 1 млн тон. Туніс - стабільний 1 млн тон.

На іншому боці палітри - Туреччина, яка збільшила імпорту української пшениці в 4,7 рази - 1,16 млн тон. Бангладеш зі зростанням у 2,5 рази до 2,28 млн тон. І лідером є Єгипет - 3,5 млн тон і зростання у 2,6 рази. Загалом 63 ринки.

 

Четверте місце - 2601120010 Котуни з руди залізної

15 млн тон експорту. Попри невелике паління обсягів фізичного експорту, виручка зросла на 12 мільйонів і сягла 1,6 млрд доларів. Частка в експорті - 3,2 відсотки.

Більше половини - 9,1 млн тон йде в ЄС, хоч тут і маємо падіння на 18 %. Натомість Китай купив 4,8 млн тон, на 80% більше, ніж 2018-го. Також Японія купила 1 млн тон, збільшивши обсяг на 28 %.

 

П‘яте місце - 2601110010 Концентрати залізні

18,7 млн тон (майже плюс 5 млн). Виручка зросла на 41,8 відсотка і становила 1,42 млрд. Частка в експорті - 2,8 відсотки.

10,6 млн тон пішло в Китай, 7 млн тон в ЄС. Істотно наростився експорт до Алжиру (600 тис.) і Японії (287 тис.)

 

Шосте місце 8544300098 Кабелі

Вартість експорту 1,32 млрд. Номінальне незначне падіння на 0,2 відсотки до минулого року. Частка в експорті - 2,6 відсотки.

Майже все пішло в ЄС.

 

Сьоме місце 7207121000 Сляби (Напівфабрикати з вуглецевої сталі катані або одержані безперервним литтям)

Обсяг - 3,19 млн тон. При збільшенні обсягів на 24,2 відсотки, виручка зросла лише на 0,5% і склала 1,29 млрд доларів. Частка в експорті - 2,6 відсотки.

Левова частка (2,6 млн тон) пішло в ЄС. По двісті с хвостиком тисяч купили Туреччина і Таїланд. Невеликі поставки до Єгипту, Малайзії, Індонезії і Північної Македонії.

 

Восьме місце - 1205109000 Ріпак

Обсяг експорту - 3,1 млн тон. На 30 відсотків більше, ніж минулого року. 1,26 млрд доларів виручки (+26,8%). Частка в експорті 2,5 відсотки.

Основний покупець - ЄС (2,97 млн тон).

 

Дев‘яте місце - 1201900000 Соєві боби

Обсяг - 3,6 млн тон (+62% до минулого року). Виручка - 1,16 млрд доларів (+40 відсотків). Частка в експорті - 2,3 відсотки

Туреччина купила 1,3 млн тон. ЄС і Єгипет купили по 700+ тисяч тон. Для Єгипту це ріст майже в 5 разів. 440 тисяч тон пішло в Білорусь.

 

Десяте місце 2306300000 Макуха з насіння соняшнику

І обсяги і вартість експорту зросли на 10 відсотків і становили 4,7 млн тон і 975 мільйонів доларів відповідно. Частка в експорті - 1,9 відсотки.

Лідери - ЄС і Китай. ЄС придбав 1,7 млн тон, зменшення експорту на 16,4% відсотки. Китай придбав 1,26 млн тон, а експорт зріс на 96 відсотків.

Нехай вас не лякає сировинність першої десятки. У топ 100 товарів на рівні 10 знаків присутні і товари з доданою вартістю - і вагони і телефонні апарати і двигуни. Статистика цікава. Загалом перша сотня товарів складає 75,2 відсотки всього експорту.

А мораль цих цифр проста - для того, щоб мати ресурси для розвитку високотехнологічного експорту, ми повинні належним чином просувати експорт продукції, яка приносить найбільше грошей сьогодні.

Тарас Качка

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «ЗЕД»