Кабмін постановою від 18.08.2017 р. №618 вніс зміни до постанови КМУ від 27.12.2010 р. №1231 “Про затвердження Порядку списання непогашених грошових зобов’язань або податкового боргу після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством”.
Таким чином Уряд привів Порядок списання непогашених грошових зобов'язань або податкового боргу після ліквідації платника податків, не пов'язаної з банкрутством, у відповідність до вимог законодавства. А саме Законів України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень", "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні".
Зокрема, постановою:
- актуалізуються положення, пов'язані з уточненням назв державних органів, уповноважених на прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу,
- оновлюється перелік документів (відомостей, інформації), що свідчать про ліквідацію платників податків та надходять на адресу контролюючих органів,
- оновлюється форма Рішення про списання безнадійного податкового боргу відповідно до проведених змін.
Так, уточнено, що вважаються безнадійним боргом і підлягають списанню відповідно до цього Порядку грошові зобов’язання та/або податковий борг платника податків, що залишаються непогашеними після ліквідації такого платника, не пов’язаної з банкрутством, у зв’язку з недостатністю майна платника податків та осіб, на яких у випадках, передбачених законом, покладається відповідальність щодо погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу такого боржника (далі — безнадійний податковий борг), зокрема, у разі:
- ліквідації платника податків як юридичної особи — майна платника податків та засновників або учасників такого підприємства, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов’язаннями платника податків згідно із законом, у межах повної або додаткової відповідальності;
- ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи — майна юридичної особи незалежно від того, чи є така юридична особа платником податку, стосовно якого виникло грошове зобов’язання та/або виник податковий борг такої філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу;
- державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності) — майна такої фізичної особи, у тому числі у разі її смерті або оголошення судом померлою, або визнання судом безвісно відсутньою чи недієздатною, крім випадків, коли з’являються особи, що вступають у права спадщини, незалежно від часу набуття таких прав.
Безнадійний податковий борг підлягає списанню за рішенням керівника (його заступника) контролюючого органу згідно з додатком, яке приймається на підставі одного з таких документів:
- відомостей з ЄДР про державну реєстрацію припинення юрособи та її відокремленого підрозділу, відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації (до 1 січня 2019 р. джерелом даних про відокремлені підрозділи іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації є Реєстр громадських об’єднань, а з 1 січня 2019 р. — ЄДР), державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП, які є підставою для зняття їх з обліку в контролюючих органах та/або вчинення інших дій відповідно до законодавства;
- повідомлення чи документального підтвердження інформації органу державної реєстрації про ліквідацію або реорганізацію платника податків, закриття відокремленого підрозділу платника податків чи відомостей з ЄДРПОУ (для платників податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та відомості стосовно яких не вносяться до ЄДР);
- відомостей (витягу) з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інформації органу державної реєстрації актів цивільного стану, копії свідоцтва про смерть фізичної особи;
- судового рішення про визнання фізособи безвісно відсутньою чи недієздатною або оголошення її померлою;
- документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє незалежну діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо).