23 вересня 2020 року Н. Южаніна та ще з десяток нардепів з "Європейської солідарності" зареєстрували у ВРУ законопроєкт №4065-1 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо зменшення тиску контролюючих органів на платників податків".
Завантажити текст законопроєкта>>
У разі прийняття цей Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Чому хочуть внести зміни?
Нагадаємо, що 23 травня 2020 року набрав чинності Закон №466-IX зі змінами до ПКУ щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві.
Як зазначено у пояснювальній записці, Закон був підписаний Президентом України з умовою дослухатися до вимог бізнесу та підготувати необхідні зміни, які б виключали всі резонансні та дискреційні норми.
У зв'язку з цим до законопроекту, який паралельно розглядався у Верховній Раді України стосовно функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців, було включено незначну частину норм, які змінюють положення, прийнятті Законом №466. Проте Закон №786 абсолютно не врегулював спірні питання, які виникли у бізнесу та експертному середовища після набрання чинності Законом №466, на виключенні яких наполягав і Президент України.
Залишились норми щодо:
- розширення сфери застосування ділової мети у господарських відносинах між платниками податків,
- запровадження дискреційної системи штрафних санкцій та відповідальності платників податків,
- введення корупційної концепції провини, за якої контролюючі органи отримують право на власний розсуд тлумачити норми права та обставини у діях платників податків, а також визначати наявність вини у таких діях платників податків.
Зазначені норми набирають чинності з 1 січня 2021 року. А це, як вважають автори проєкту, "негативно позначиться на умовах ведення бізнесу в Україні, та у період спаду економіки, посиленого наслідками карантинних заходів, посилить адміністративний тиск контролюючих органів на платників податків, збільшить неоднозначні тлумачення окремих законодавчих норм та пов’язані з цим корупційні ризики".
Що пропонують змінити у ПКУ?
Законопроєктом №4065-1 пропонується:
- скасування оцінки операцій з нерезидентами на предмет, чи є в них економічний ефект (ділова мета). З одночасним виключенням норми, за якою фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети. При цьому пропонується зберегти застосування концепції ділової мети виключно в межах статті 39 ПКУ щодо трансфертного ціноутворення;
- скасування інституту вини при порушенні платниками податків податкового законодавства, визначення "винні діяння" і "діяння, вчинені умисно", встановлення контролюючими органами вини особи, які набирають чинності з 1 січня 2021 року;
- скасування корупційного механізму дослідження питання наявності або відсутності обставин наявності вини платника податків в порушенні податкового законодавства, які буде встановлювати спеціальна комісія контролюючого органу з питань розгляду заперечень платників податків;
- скасування норми щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) залежно від встановлення контролюючими органами вини платника податків (винні діяння/діяння, вчинені умисно);
- виключення ряду норм щодо посилення фінансової відповідальності платників податків;
- виключення положень щодо розширення застосування пені на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки;
- скасування можливості внесення змін до річного плану-графіка проведення документальних планових перевірок;
- відновлення загального строку давності (до 3 років), в межах якого контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, військового збору;
- відновлення права платників податків не збільшувати фінансовий результат до оподаткування на суми штрафів та пені, нараховані контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства;
- відновлення норми щодо зупинення проведення планової та позапланової перевірки лише для великих платників податків (Закон №466 надав право контролюючим органам зупиняти проведення перевірок всіх платників податків);
- запровадження захисту платника податків від відповідальності при неможливості вчасного відновлення втрачених чи пошкоджених документів у разі незалежних від платника податків обставин;
- відновлення скорочених строків надання платникам податків індивідуальних податкових консультацій (з 40 днів до 35 днів);
- відновлення права фізичних осіб-підприємців відображати у витратах поточного періоду витрати на проведення реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів.
***
Читайте також: