7 вересня Д. Гетманцев зареєстрував у ВРУ проєкт Закону №4065 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування" (завантажити).
Що спровокувало ці зміни?
Як зазначено у пояснювальній записці, це складна ситуація, що виникла у зв’язку із пандемією COVID-19 і запровадженням карантинних заходів. Адже вона ставить перед бізнесом складні виклики, які насамперед пов’язані з нарахуванням та сплатою податків.
У зв’язку з цим виникла необхідність відтермінування окремих положень Закону №466-IX, визначення чітких та зрозумілих правил оподаткування контрольованих іноземних компаній, уточнення «ділової мети», надання платникам податків достатнього часу для забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування відповідних об'єктів оподаткування, зменшення розміру штрафів за окремі незначні податкові правопорушення та інші пропозиції.
Що пропонується?
Законопроєктом уточнюється: якщо сторони контрольованої операції не надають достатнього обґрунтування фактичної поведінки сторін операції та фактичних умов її проведення, функції, ризики, активи розподіляються на користь сторони контрольованої операції, яка є резидентом України.
Якщо комерційні та/або фінансові характеристики контрольованої операції для цілей трансфертного ціноутворення визначені згідно з фактичними діями сторін операції та фактичними умовами її проведення, відрізняються від умов, що застосовуються між непов’язаними особами з урахуванням наявності розумної економічної причини (ділової мети) у зіставних обставинах, та буде встановлено, що непов’язані особи, які діють у зіставних умовах та ведуть себе комерційно раціонально з урахуванням альтернативних варіантів, реально доступних для кожної із сторін угоди, не вступали б у таку контрольовану операцію, контролюючий орган має право при розрахунку фінансового результату платника податку до оподаткування не враховувати (не визнавати) таку контрольовану операцію, або операція може бути замінена альтернативним варіантом, з метою визначення умов договору (контракту), які б були узгоджені непов’язаними особами, що діють комерційно раціонально у зіставних умовах.
При визначенні альтернативних варіантів для операції, реально доступних для кожної із сторін угоди, необхідно враховувати, чи були інші реалістичні варіанти, доступні для будь-якої із сторін, що привели б до вигіднішого економічного ефекту, якби ця сторона укладала угоду із непов’язаними особами замість укладання угоди із пов’язаними особами.
При збільшенні фінансового результату до оподаткування платника податків внаслідок не врахування (не визнання) контрольованої операції відповідно до вимог абзацу першого цього підпункту, інші коригування, передбачені статтею 39 цього Кодексу не застосовуються, а в разі заміни операції альтернативним варіантом, розрахунок податкових зобов’язань платника податків від такої альтернативної операції проводиться з урахуванням вимог пункту 39.3 ПКУ.
Обов’язок доведення обставин, передбачених цим підпунктом, покладається на контролюючий орган
Також законопроєктом пропонується:
- уточнити обставини, при яких контрольовані операції не мають ділової мети. При цьому обов’язок доведення таких обставин покладається на контролюючий орган;
- визначити види коригувань у зв’язку із проведенням операцій з нерезидентами, що не мають ділової мети як по контрольованих, так і по неконтрольованих операціях. У разі проведення таких коригувань інші коригування передбачені розділом ІІІ ПКУ не здійснюються;
- запровадити перехідні положення щодо оподаткування нерезидентів, через їх постійні представництва;
- уточнити норми по «тонкій» капіталізації;
- відстрочити оподаткування контрольованих іноземних компаній з 2022 року, тощо.
У разі прийняття цей Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування (крім змін до пп. 140.5.4, 140.5.6, 140.5.5-1 ПКУ, що наберуть чинності з 1 січня 2022 року).
