Раніше ми відповідали на запитання: «Як визначати середню зарплату торговцям підакцизними товарами, якщо їх працівники перебувають у неоплачуваній відпустці?»
Редакція зауважувала, що стосовно питань, як бути за наявності тільки одного працівника, який ще перебуває у неоплачуваній відпустці, або всіх працівників у такій відпустці, слід звертатися до ДПС. Цих моментів у Законі №3817 не прописано.
Незабаром з’явилося роз’яснення від ДПС.
ДПС України у листі від 25.11.2025 №1299/2/99-00-21-01-01-02 розглянуло таку ситуацію:
ФОП має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями. У нього є офіційно оформлений один працівник, який наразі перебуває у відпустці без збереження заробітної плати на період дії воєнного стану.
Згідно з новими вимогами, середньомісячна заробітна плата працівників суб’єкта господарювання, який має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, має становити не менше 16 000 грн. Якщо протягом трьох місяців поспіль рівень середньомісячної зарплати буде нижчим за встановлений мінімум, це може стати підставою для анулювання ліцензії.
Запитання:
- Чи вважатиметься порушенням вимог щодо рівня середньомісячної заробітної плати ситуація, коли працівник перебуває у відпустці без збереження заробітної плати?
- Якщо ФОП у цей період здійснює діяльність самостійно (без фактичного використання найманої праці), чи повинен він, з метою збереження ліцензії, дотримуватися вимоги щодо рівня заробітної плати працівників, а не щодо доходів?
Відповідь:
Відповідно до ч. 13 ст. 42 Закону України від 18.06.2024 №3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон №3817) для госпсуб’єктів з найманими працівниками (ЮО та ФОП), що отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, сидром та перрі (без додавання спирту), тютюновими виробами, рідинами для е-сигарет або пальним:
- розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, має становити не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
- якщо всі місця роздрібної торгівлі (АЗС чи магазини) розташовані поза межами обласних центрів, м. Києва та м. Севастополя – на відстані від 50 км та при площі торговельного залу до 500 м², такий розмір має становити не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати .
У цьому випадку ФОП має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та офіційно оформленого найманого працівника, який наразі перебуває у відпустці без збереження заробітної плати на період дії військового стану і у цей період ФОП сам здійснює діяльність (без фактичного використання найманої праці), тому його ситуація підпадає під дію вимог ч. 13 ст. 42 Закону №3817, де у суб’єктів господарювання наявні наймані працівники.
При цьому ч. 13 ст. 42 Закону №3817 не передбачено будь-яких обмежень та винятків стосовно відсутності необхідності дотримання вимог щодо розміру середньої щомісячної заробітної плати для тих суб’єктів господарювання, які отримали будь-яку ліцензію на право роздрібної торгівлі, у яких наймані працівники перебувають у відпустці без збереження заробітної плати на період дії воєнного стану та в цей період такий суб’єкт господарювання сам здійснює таку діяльність.
У разі недотримання вимог рівня середньомісячної заробітної плати ФОП, у якого офіційно оформлений найманий працівник перебуває у відпустці без збереження заробітної плати на період дії воєнного стану та в цей період сам ФОП здійснює таку діяльність, це вважатиметься порушенням ч. 13 ст. 42 Закону №3817. Такий ФОП може втратити ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.
Підставою для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є факт невідповідності розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, розміру, визначеному ч. 13 ст. 42 Закону №3817, протягом трьох повних календарних місяців поспіль у період дії ліцензії, встановлений контролюючим органом під час проведення перевірки з питань (п. 49 ч. 2 ст. 46 Закону №3817).