Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Важливим елементом наповнення українського бюджету може стати боротьба з тіньовим ринком нафтопродуктів. Ринком, на якому впродовж останнього року вдалося подолати контрабанду, але натомість він переорієнтувався на масове виробництво фальсифікату всередині країни, або так зване бодяжництво. За оцінками експертів, у 2015 р. частка «лівого» бензину становитиме близько 0,5 млн. т, а втрати державного бюджету при цьому сягнуть 7 млрд. грн.
Зловживають здебільшого з бензинами, ставка акцизного податку на які дорівнює 202 євро/т. Дизпаливо ж підробляти менш вигідно через на порядок нижче фіскальне навантаження (100 і 132 євро/т на важкі дистиляти). Ще одна проблема, яка останнім часом постала і перед державою, що втрачає надходження, і перед сумлінними операторами ринку, у яких бензини не витримують цінової конкуренції з виробленими в кустарний спосіб, — приховування справжніх обсягів реалізації нафтопродуктів.
ДОКУМЕНТ, ЩО ОБ’ЄДНАВ ВЛАДУ З БІЗНЕСОМ
Аби виправити ситуацію, у Комітеті Верховної Ради України з питань податкової та митної політики спільно з представниками нафторинку було розроблено проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження акцизних накладних при реалізації пального та системи електронного адміністрування реалізації пального» (від 15.07.2015 р., реєстр. №2357а). Автори запевняють: він дасть можливість вирішити проблему тінізації палива, технічно придатний до виконання, а головне — є узгодженим з усіх сторін, у тому числі з Мінфіном та ДФС. «Хотілося, щоб справді закон був справедливим для всіх. Ми не повинні приставати на сторону тільки якоїсь частини ринку», — пояснила позицію голова згаданого комітету Ніна Южаніна під час міжнародної галузевої конференції Petroleum Ukraine 2015.
Основне нововведення, запропоноване в законопроекті, — запровадження акцизної накладної як обов’язкового електронного документа, який має складатися при здійсненні всіх операцій з реалізації палива на внутрішньому ринку. Відповідно, буде створено і Єдиний реєстр акцизних накладних. Система електронного адміністрування акцизної накладної працюватиме за принципом, аналогічним тому, що існує у вигляді СЕА ПДВ. Умовно кажучи, компанія зможе реалізувати паливо тільки в тих обсягах, які до неї «зайшли». На особистих облікових картках платників акцизного податку в автоматичному режимі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД здійснюватиметься облік: обсягів палива, з якого сплачено акцизний податок; обсягів придбаного та реалізованого палива; додаткових обсягів раніше необлікованого палива, подальша реалізація якого буде можливою лише після сплати необхідних сум акцизного податку; сум акцизного податку, сплаченого з відповідних обсягів палива.
РОМАН НАСІРОВ: «СКЕПСИС МОЖНА ВІДКИНУТИ»
Побутує думка, що впровадження так званої СЕА акцизного податку ускладнить облік на підприємствах і супроводжуватиметься додатковими витратами людино-годин. Але як у владі, так і в прозорому бізнесі цю тезу спростовують. «Скепсис можна відкинути — система працюватиме», — переконаний Голова ДФС України Роман Насіров. За його словами, деякі оператори паливного ринку, які після запровадження СЕА ПДВ не можуть більше оптимізувати сплату цього податку, намагаються обходити законодавство через маніпуляції з акцизним податком. «На жаль, існують лазівки, через які компанії спочатку ніби імпортують присадки, а потім, використовуючи їх, «бодяжать» приблизно третину обсягів палива, яке продають», — констатує керівник відомства.
У свою чергу, віце-президент з комерційних питань ПАТ «Концерн Галнафтогаз» Юрій Кучабський також висловив сподівання, що ухвалення законопроекту щодо акцизної накладної закриє питання із більшою частиною тіньового ринку нафтопродуктів. «Зараз частка легального споживання бензинів падає, а тіньового ринку — зростає, і нам дедалі важче конкурувати в таких умовах», — зізнається він. На необхідності фіксації у чеках на придбання бензину суми не тільки сплаченого ПДВ, а й акцизу наголошує директор консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.
БИТВА З ТІННЮ. ФАКТИЧНА І ЗАКОНОТВОРЧА
Останнім часом працівники фіскальної служби докладають неабияких зусиль для зменшення рівня махінацій із паливом, що мав місце донедавна: за неповний 2015 р. було конфісковано понад 26 тис. т контрабандних і нелегально виготовлених нафтопродуктів, тоді як за весь 2014 р. — трохи більше ніж 6 тис. т. Крім того, зупинено діяльність 18 міні-НПЗ, «бодяжництво» на яких набуло такого розмаху, що частина нелегально виробленого продукту реалізовується споживачам навіть під виглядом «А-95 преміум».
Втім, пильного ока фіскалів і бажання великих операторів ринку працювати на ньому чесно недостатньо для дієвої боротьби з наявною присутністю фальсифікованого бензину. Потрібні законодавчі зміни. Задля зміни ходу подій у законопроекті №2357а виписано низку застережень. Серед них:
- встановлення обмеження щодо реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних лише на обсяг реалізованого палива;
- надання права суб’єктам господарювання здійснювати операції з реалізації палива лише після реєстрації їх платниками акцизного податку,
- встановлення відповідальності за здійснення таких операцій без реєстрації тощо.
А щоб відохотити «великих комбінаторів» від змішування грішного з праведним (читай — вироблення фальсифікату), в законопроекті передбачено дві інші норми. Пропонується доповнити перелік підакцизного палива низкою товарних позицій, які використовуються для змішування та отримання готових видів палива без сплати акцизного податку, а також включити до об’єктів оподаткування акцизним податком обсяги палива, що утворилися в результаті оприбуткування надлишків, змішування, додавання присадок тощо.
ДВА ЗАКОНОПРОЕКТИ — ОДНА ПЕРСПЕКТИВА
Характерно, що норми законопроекту №2357а окремим блоком включено до проекту закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації» (від 26.10.2015 р., реєстр. №3357). Саме цей законотворчий хід конем став причиною того, що досі у Верховній Раді України питання впровадження електронних накладних з акцизного податку не розглядалося. Це — з одного боку. З іншого — часовий люфт дав можливість аналітикам ринку нафтопродуктів детальніше вивчити законопроект і сформулювати пропозиції, спрямовані на його покращення.
Очевидно одне: яким би не був кінцевий варіант податкової реформи, СЕА акцизу — бути. Коли? «Якщо так складеться, що з якихось причин законопроект №3357 не ухвалять повною мірою чи частково, або ж ми не встигнемо до кінця року, то орієнтуватимемося по ситуації. Я наполягатиму на тому, щоб тоді проект закону №2357а було розглянуто вже в цьому році в першому й другому читаннях і щоб усі виписані в ньому норми запрацювали найближчим часом», — пообіцяла Ніна Южаніна. Залишається сподіватися, що час, коли оператори ринку зможуть конкурувати між собою якістю, а не хитрістю, бюджет отримає додаткові надходження від легалізації тіньових бензинів, а автовласники будуть убезпечені від наслідків «бодяжництва», дійсно не за горами.
