Коментар до листа ДФСУ від 15.12.2017 р. №3022/6/99-99-15-03-03-15/ІПК
Коментований лист є індивідуальною податковою консультацією, а отже, відповіддю на запитання щодо ситуації, яка виникла на практиці.
Як було зазначено у зверненні, Товариство є платником акцизного податку як особа, яка реалізує пальне. При транспортуванні пального (важких дистилятів код 2710 194 43 00 згідно з УКТ ЗЕД) виникають втрати пального, на обсяги якого Товариство складає акцизні накладні згідно з наказом Мінфіну від 25.02.2016 р. №218 щодо порядку складання акцизних накладних.
При цьому, Товариство зазначало, що сукупний обсяг реалізованого та списаного пального не перевищує обсяги отриманого пального від інших платників акцизного податку, за які сплачено акцизний податок. Внаслідок чого виникало запитання – чи обов’язково такому Товариству подавати декларацію з акцизного податку? Адже податкове зобов’язання у нього не виникало.
Податківці відповіли наступне.
Справді, відповідно до пп. 213.1.12 ПКУ об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, які, зокрема, отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЄРАН).
Отже, якщо такого перевищення немає, податкове зобов’язання з акцизного податку у Товариства не виникає. Але певні обов’язки – так.
Щодо складання акцизних накладних
З метою виявлення необлікованих об’ємів пального Товариство як платник акцизного податку з реалізації пального, що здійснює операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального іншим особам (покупцям), зобов’язане складати акцизні накладні на такі обсяги реалізації, зареєструвавши акцизні накладні в ЄРАН у порядку, визначеному ст. 231 та 232 ПКУ.
Крім того, відповідно до п. 231.1 ПКУ, платник акцизного податку зобов’язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального, зокрема, втраченого, як в межах, так і понад встановлені норми втрат, зіпсованого, знищеного, включаючи випадки внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс- мажорних обставин чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального.
Отже, хоч це пальне і не реалізується, акцизні накладні на його втрату складати потрібно.
Щодо складання та подання декларації з акцизного податку
Податківці нагадали, що на сьогодні актуальними є форма декларації і Порядок її заповнення та подання затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. №14 (у редакції наказу Мінфіну від 26.09.2016 р. №841).
Така декларація обов’язково заповнюється всіма платниками акцизного податку з реалізації пального (в тому числі виробниками) незалежно від того, чи був у звітному періоді об’єкт оподаткування (п. 2 розділу V Порядку №14).
А додаток 11 до Декларації заповнюється платником акцизного податку з реалізації пального за всіма видами отриманого та реалізованого (витраченого) пального навіть за відсутності об’єкта оподаткування у звітному періоді.
При цьому відомості про загальні обсяги пального, втраченого, як в межах, так і понад встановлені норми втрат, зазначаються у графах 9 та 10 додатка 11 до Декларації.
Отже, навіть якщо у звітному місяці не було реалізації пального, але була його втрата, зокрема, при транспортуванні, що оформлено відповідним первинним документом (наприклад, актом на списання), декларацію все рівно доведеться подавати. Хоч податкове зобов’язання при цьому і не виникне.
