Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Якщо суб’єкт господарювання при здійсненні господарської діяльності використовує воду для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб та має дозвіл на спеціальне водокористування (договір на поставку води з водокористувачем-постачальником води), він не є платником збору за спеціальне використання води.
У разі, якщо цей суб’єкт господарювання надає в оренду власне приміщення іншому суб’єкту господарювання, який використовує воду для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, то такий орендар також не є платникам Збору.
Якщо ж суб’єкт господарювання, який орендує приміщення використовує воду на інші, ніж власні питні та санітарно-гігієнічні потреби і при цьому він не має окремого дозволу на спеціальне водокористування, то платником Збору є водокористувач-орендодавець за весь фактичний обсяг використаної води (у тому числі за фактичний обсяг води, використаної орендарем).
Коло водокористувачів, які є платниками збору за спеціальне використання води, та водокористувачів, які не є платниками збору визначено статтею 323 Податкового кодексу.
