Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов`язанням залишити місце перебування в зазначений строк.
Особливістю сплати збору є те, що податкові агенти справляють його під час надання послуг, пов`язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею). Сума сплаченого збору зазначається окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.
Водночас, особи, які прибули у відрядження не є платниками туристичного збору. При цьому такі особи мають надати податковим агентам копії документів, що підтверджують їх перебування у відрядженні. До таких документів відносяться запрошення сторони, що приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, яке направляє у відрядження, укладений договір чи контракт, повідомлення про відрядження або інший документ, що засвідчує факт відрядження.
У разі якщо такі особи не надали відповідних документів, що засвідчують їх перебування у відрядженні, вони є платниками туристичного збору на загальних засадах.
Порядок та особливості справляння збору визначено ст. 268 Податкового кодексу України.
