Кого стосуються нові коефіцієнти?
Нові коефіцієнти вплинуть на нормативну оцінку землі всіх категорій та землі населених пунктів, окрім земель сільгосппризначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення. Тож ці зміни не впливають на розмір податку сільгосптоваровиробників — платників єдиного податку 4 групи.
У п. 1 Наказу Мінагрополітики від 27.03.2018 р. №162 визначено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) при розрахунку її нормативної грошової оцінки, застосовується зі значенням 3,0 для:
- земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру;
- у разі, якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки.
Про це ми писали ось тут.
Нагадаємо, що відповідно до п. 3 Розділу ІІ Порядку №489 нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільгосппризначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою 1.
Визначення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів:
В х Нп
Цн = -------------- х Кф х Км, (1)
Нк
де
Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях);
В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях);
Нп - норма прибутку (6%);
Нк - норма капіталізації (3%);
Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки;
Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.
Відповідно до п. 2 Приміток до дод. 1 до Порядку №489, якщо у відомостях Держземкадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0. З 17.07.2018 р. цей коефіцієнт становить 3,0.
Тож коефіцієнт є складовою частиною нормативної грошової оцінки землі.
Чи вплине новий коефіцієнт на базу оподаткування земельним податком?
Базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII (пп. 271.1.1 ПКУ).
У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни (абзац другий п. 286.4 ПКУ).
Крім того, відповідно до п. 286.2 ПКУ при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Водночас сам факт зміни коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), не говорить про автоматичну зміну даних державного земельного кадастру в частині розміру нормативної грошової оцінки землі.
Відповідно до п. 118, 121 Порядку №1051, внесення до Поземельної книги відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку (крім випадків, зазначених у п. 119 цього Порядку) здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних відомостей (змін до них), у т.ч. у разі змін цільового призначення земельної ділянки.
Відповідно до п. 5 розділу ІІ Порядку №489 коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему від 23.07.2010 р. №548 (дод. 1 до Порядку №489).
Бігти та брати витяг з Державного земельного кадастру про новий змінений розмір нормативної грошової оцінки землі, на нашу думку, не потрібно. Абзац другий п. 286.4 ПКУ такої вимоги не містить.
Чи потрібно уточнювати декларацію з плати за землю за 2018 рік?
Офіс великих платників податків ДФС ще у травні 2018 року прямо вказав на необхідність подавати уточнюючу декларацію за II півріччя 2018 року з новою довідкою (витягом) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка видана з врахуванням вимог Порядку (з 17.07.2018 р.).
Згодом у липні у підкатегорії 112.05 ресурсу «ЗІР» було розміщено роз’яснення ДФС щодо цього. За ним, податкові зобов’язання з плати за землю обчислюються відповідно до витягу про оцінку, що виконана та затверджена у порядку, визначеному Законом, із застосуванням до неї кумулятивної величини коефіцієнта індексації, розрахованої залежно від дати затвердження такої оцінки.
Разом з цим, у разі наявності у відомостях Кадастру про земельну ділянку ознак, що вказані у Порядку, платнику рентної плати доцільно, керуючись ст. 15 Закону, можуть звернутися до органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням такої ділянки щодо виконання робіт із землеустрою та оцінки з метою внесення відповідних відомостей до Кадастру.
З огляду на їхній висновок, слід коригувати суму задекларованої плати за землю за ІІ півріччя 2018 року. При цьому підставою для такого коригування є новий витяг.
Отже, оскільки прямої норми щодо коригування декларації з плати за землю ПКУ не встановлено у разі зміни коефіцієнту, то у кожного платника є вибір: дотримуватися позиції ДФС та враховувати коефіцієнт для сплати плати за землю чи при штрафуванні при перевірках ДФС за неповну сплату податку доводити свою правоту у суді, грунтуючись на відсутності прямого обов’язку.
Щодо обов’язку отримати витяг
Відповіді на це питання ні ПКУ, ні Порядки №1051 та №489 не містять. Тому платникові земельного податку слід прийняти рішення:
- подавати уточнюючу без нового витягу, керуючись приписами абзацу другого п. 286.4 ПКУ,
- чи отримати витяг та подати уточнюючу до 20 числа місяця за місяцем отримання нового витягу.
Як бути з орендної платою?
У цьому питанні будемо відверті — випадків передачі земель державної та комунальної власності в оренду без визначеного цільового призначення не багато. Проте щодо наявних випадків нагадаємо, що у справі №3-481гс15 ВСУ зазначив, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. До речі , відповідні приписи вказані у п. 13 Типового договору оренди землі.
Відтак зміна коефіцієнту (Кф), що тягне за собою зміну нормативної грошової оцінки землі, має призвести до внесення змін до укладених договорів оренди щодо земель державної та комунальної власності (звісно, за умови, що у текст таких договорів не внесено умову про односторонню зміну розміру орендної плати у разі зміни нормативної грошової оцінки без оформлення відповідних змін до договору оренди землі).
Водночас подати уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за ІІ півріччя 2018 року слід незалежно від того, чи підписані додаткові угоди до договорів оренди землі.