«На трієчку» за п’ятибальною шкалою оцінює українську податкову систему заступник міністра фінансів Сергій Верланов. Чи можливо зменшити податковий тиск на бізнес, як обіцяють кандидати в президенти? Які перспективи має податок на виведений капітал? Що буде з податком на прибуток, а що з малими підприємцями, та як результати виборів можуть вплинути на податкову політику? Обговорюємо в програмі «Свобода в деталях».
Коли підприємці та податківці перестануть зустрічатися особисто?
Для того, щоб мінімізувати особисті контакти підприємця з податківцем, із 2015 року впроваджується система електронного оподаткування. Нові сервіси постійно додаються і про них можна дізнатися на сайті Державної фіскальної служби, розповідає заступник міністра фінансів Сергій Верланов.
«Із таких речей, якими я користуюся як фізична особа – беру довідку про свої доходи, подаю свою річну декларацію, сплачую податок із доходів фізичних осіб, сплачую земельний податок, беру довідку про відсутність заборгованості (це було введено в листопаді) в онлайні».
Інколи необхідно доводити легітимність таких довідок представникам приватного сервісу, тож одним із недоопрацювань заступник міністра фінансів називає неефективну інформаційну кампанію.
Другий недолік – інтерфейс податкового кабінету, який поки не є «дружнім» до користувача, але над цим працюють.
Політики обіцяють знизити податковий тиск вдвічі, реально?
В Україні податкове навантаження в цілому є меншим, ніж середній показник у світі, зауважує заступник міністра фінансів Сергій Верланов. Рівень податкового навантаження у Франції – 50%, в Україні – 27,7%, середньосвітовий показник серед країн, які здають свою звітність, 30-32%, додає він.
«Тож просто взяти і знизити податки в два рази – не є реалістичним сценарієм в нашій країні», – наголошує Сергій Верланов.
Реалістичним сценарієм є розмова про зниження податкового тиску по певних речах, наприклад податку з доходів фізичних осіб і одночасне розширення бази оподаткування, пояснює заступник міністра фінансів.
«Однак не можу заперечувати, що існують у нас певні перекоси: і бізнес, і громадяни, які платять податки, а є, які не платять. Тому середня температура по палаті виходить нібито і хороша. Я не захищаюся цифрою 27,7%. Вона формується не з того, що в нас всі платять низькі податки, а за рахунок того, що в нас є мікс того, хто платить і не платить», – Сергій Верланов.
ДФС і податкова – це одне й те саме?
ДФС – Державна фіскальна служба – включає в себе податкову і митну служби. Якщо протягом приблизно шести років в уряді працювали над їхнім об’єднанням, то тепер прагнуть розділити.
«Завершується робота над розділенням ДФС на податкову та митну службу. Як тільки будуть розроблені положення та затверджені урядом, ДФС буде розділене, а на керівні посади буде призначений конкурс», – повідомляє Сергій Верланов.
При цьому бази даних по ПДВ і пальному будуть спільні, і це один із ключових пріоритетів, зазначає гість програми.
«За ці 5 років не було фактично проведено об’єднання на територіальному рівні, якщо поїхати в область, або на прикладі міста Києва якщо спуститися вниз, то в нас є управління ДФС міста Києва, яке є, по суті, податкова і Київська митниця, і так, фактично, в кожній області. Тому на рівні областей це буде формальний процес, на рівні центрального апарату – ми працюємо над тим, щоб усе відбулося без проблем для платників податків», – пояснює Верланов.
Чи замінять податок на прибуток податком з виведеного капіталу?
На 2019-2020 рік припадають пікові виплати за міжнародними запозиченнями, які складають майже третину державного бюджету України, розповідає Сергій Верланов.
«Мовою цифр – це 417 мільярдів гривень. Також в нас є велике фінансування оборонного сектору, дефіциту пенсійного фонду», – зауважив він.
Заміна податку на прибуток на податок на виведений капітал призведе до зменшення доходів державного бюджету, тому податок на виведений капітал не можна вводити в цьому році.
«Частка податку на прибуток у ВВП країни складає 2,5-2,6%. Якщо ми введемо податок на виведений капітал, то в перші три роки ця частка знизиться до 1%», – пояснює Верланов.
Це крок назустріч бізнесу і рух до діри в бюджеті, погодився заступник міністра фінансів.
«Оскільки 80 % податку на прибуток сплачуються 1500 компаніями, то, звичайно, введення ПВК буде вигідне цим компаніям», – зазначає він.
До того ж Україна має утримуватися від змін у податковій системі, зокрема щодо податку на прибуток, ще протягом 14 місяців, поки перебуває в програмі Міжнародного валютного фонду.
«Водночас із квітня ми будемо працювати зі спеціалістами з МВФ, з технічною місією на рахунок модернізації податку на прибуток в Україні, в тому числі будемо обговорювати податок на виведений капітал як одну з форм модернізації податку на прибуток», – Сергій Верланов.
А якщо все ж таки замінять?
Це призведе до падіння доходів держбюджету, наголошує заступник міністра фінансів.
Що можна в цьому випадку зробити, на його думку:
- скоротити видатки держбюджету;
«Є дуже лімітована кількість видатків, які можливо скоротити, і це буде величезним викликом для тієї політичної сили, яка це зробить».
- підвищення інших податків.
«У Грузії разом із введенням податків на виведений капітал були підняті акцизи на 50%. І коли піднялися акцизи (алкоголь, сигарети, паливо), попит на ці категорії почав падати. І Грузія не зібрала стільки надходжень від збільшення акцизів, як вона планувала», – зауважує Верланов.
Чи розвивається малий та середній бізнес?
Надходження від малого та середнього бізнесу в цілому зросли, але річна сума надходжень практично дорівнює сумі, яку митниця перераховує за один місяць, стверджує гість програми.
«Якщо рахувати платників єдиного податку третьої групи, то ці надходження збільшилися за рахунок айтішників. Кількість ФОП (фізичних осіб-підприємців – ред.) зменшилася через те, що було введене правило сплати ЄСВ (єдиного соціального внеску – ред.) навіть якщо ти не працюєш», – розповів Сергій Верланов.
Надходження в минулому році збільшилися на 5 мільярдів гривень, повідомив заступник міністра фінансів.
«Спрощенка» по року (ФОПи і юридичні особи, які на спрощеній системі) згенерувала приблизно 25 мільярдів гривень за весь рік. 25 мільярдів гривень – це та сума, яка в середньому надходить за 1 місяць від митниці», – Сергій Верланов.
Що буде з ФОПами?
Спрощену систему оподаткування хочуть реформувати, бо вона є стримувальним фактором стосовно двох речей, за словами Верланова:
1. Рівність платників податків.
«У нас існує ситуація, коли за одних і тих самих обставин певні категорії людей сплачують різні податки, легально. Це неправильна ситуація. Вона може бути припущена на певний проміжок часу, але не на 20 років», – заступник міністра фінансів.
2. Шкода бізнесу.
«Бізнес, який використовує ФОПи, не може показати свою консолідовану звітність, тому що це не бізнес. Це угрупування різних точок бізнесу, які у Європі називаються супердрібними. Для того, щоб стати великим бізнесом, чи з малого – середнім, потрібен капітал. Власного капіталу немає і це природньо – весь світ працює на залученому капіталі, аби вирости, 95% бізнесу. В нас цього немає. І передумов для того, щоб український бізнес робив крок нагору, теж немає», – пояснює він.
Як її реформувати – це питання розглядається, бо «у боротьбі за знищення спрощеної системи оподаткування, звичайно, ми не маємо загубити наші галузі-лідери», – додає Сергій Верланов.
Чи просять податкові органи підприємців платити податки наперед?
Податкові органи припинили практику наполягань щодо сплати підприємствами податків наперед ще у 2014 році, і з тих років досі існує переплата податку на прибуток, повідомляє заступник міністра фінансів Сергій Верланов.
Що стосується рекомендацій – це робочі стосунки податкових органів і підприємців, вважає заступник міністра фінансів.
«Стосовно рекомендацій, то не можу говорити за всіх, але співпраця платників податків із податковими органами – це живий організм і іноді, думаю, це нормальна робоча ситуація, коли можна попросити піти назустріч і сплатити певний податок, наприклад, податок на прибуток, який і так буде сплачений. Бо квартал уже завершився, а в нас досить великий проміжок часу між закінченням кварталу, подачею декларації і сплатою податків. Це очевидно, що в підприємства є певна сума до сплати, і якщо в підприємства є така воля так і зробити, то чому б і ні?» – Верланов.
