Раніше ми вже надавали повний огляд видів та особливостей оподаткування матеріальної допомоги працівникам та цільової благодійної допомоги.
Як правильно виплатити благодійну допомогу, аби не сплачувати ЄСВ, ПДФО та ВЗ, ми розбирали у статті «Не забудьте до кінця 2025 року надати працівникам неоподатковувану благодійну допомогу у сумі до 4240 грн!».
Тепер ДПС надала ІПК від 05.02.2026 №690/ІПК/99-00-24-03-03, де розглянула таку, досить поширену, ситуацію:
працівник перебуває у лікарні з підтвердженим діагнозом «Ішемічний інсульт» та знаходиться у нерухомому стані. У зв'язку з неможливістю самостійно здійснювати фінансові та інші індивідуальні операції до роботодавця звернувся син працівника із заявою про надання матеріальної допомоги на лікування батька. До заяви додано підтвердні документи: амбулаторну картку, медичні висновки та документи щодо понесених витрат (чеки, накладні), сума яких перевищує неоподатковуваний розмір благодійної допомоги.
Запитання:
1. Чи має право Товариство компенсувати зазначені витрати на лікування працівника відповідно до пп. 165.1.19 ПКУ, а саме як допомогу на лікування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, за умови надання документального підтвердження витрат, пов'язаних із лікуванням?
2. Чи може така допомога бути неоподаткованою відповідно до вимог пп. 165.1.19 ПКУ, враховуючи, що:
- а. витрати документально підтверджені;
- в. допомога спрямована на лікування працівника;
- с. звернення подано членом сім’ї першого ступеня споріднення (сином).
3. Чи допускається, щоб підприємство здійснило перерахування такої допомоги на банківську картку сина працівника, оскільки сам працівник через стан здоров’я не може отримати кошти особисто, та чи не впливатиме це на податкову кваліфікацію такої виплати?
Відповідь:
Статтею 165 ПКУ визначено доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема:
кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю, за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування (пп. 165.1.19 ПКУ).
Таким чином, якщо дохід у вигляді коштів, нараховується юридичною особою (роботодавцем) як допомога фізичній особі (працівнику) на його лікування, то такий дохід не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги.
Документальним підтвердженням витрат, наприклад, пов’язаних із наданням допомоги на лікування є, зокрема, але не виключно наявність та характеристики хвороби, патологічного стану платника податку, документи про надання послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг:
- договори,
- платіжні та розрахункові документи,
- акти надання послуг,
- інші відповідні документи в залежності від необхідного лікування, хвороби та її стану.
Водночас, у разі якщо роботодавцем допомога на лікування працівника нараховується та виплачується фізичній особі – сину працівника, цим порушуються умови пп. 165.1.19 ПКУ, і вказаний дохід включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу сина працівника як інший дохід та оподатковується ПДФО та ВЗ на загальних підставах.
Чи є альтернативний варіант надати матеріальну допомогу за таких обставин?
Є, і навіть два. Ми, звісно, говоримо про варіанти, за яких можна зекономити на ПДФО та ВЗ.
Варіант перший.
Податківці й самі нагадали, що згідно з пп. «а» пп. 170.7.4 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається резидентами – юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості) закладу охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю) у розмірах, що не перекриваються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім витрат на лікування та придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, які не включені до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Тобто, якщо кошти на лікування перераховувати не фізособі, а медичному закладу, то вартість лікування не буде оподаткованим доходом такої фізособи. Але цей варіант вимагає укладання договору між медичним закладом та роботодавцем. Тобто, до нього вдаються перед лікуванням, а не вже після того, як витрати на лікування були понесені самим працівником і зараз він просить їх відшкодувати.
Варіант другий.
Навіть якщо вартість лікування перевищувала розмір нецільової благодійної допомоги, її все ще можна надати.
За пп. 170.7.3 ПКУ не оподатковується нецільова благодійна допомога в розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 ПКУ, встановленого на 1 січня року, у якому надається така допомога. Таку допомогу можна надати будь-якій фізособі, а не тільки працівнику.
У 2026 році такий розмір дорівнює 4660 грн. Оподатковуватися ПДФО та ВЗ на загальних підставах буде тільки сума перевищення наданої в грошовій формі допомоги над неоподаткованим розміром.
Зверніть увагу: це річний розмір неоподаткованої благодійної допомоги, а не разовий. І застосовується він сумарно за всіма випадками отримання нецільової благодійної допомоги (від усіх, хто її надавав) протягом календарного року.
Таким чином, повністю уникнути сплати податків не вийде, але хоча б частину допомоги можна вивести з-під оподаткування.
Але в такому випадку пакет документів на надання такої допомоги має бути іншим:
- в заяві на отримання допомоги повинно бути зазначено її вид «нецільова благодійна допомога», не зазначається, як вона буде витрачена (адже допомога нецільова!) і наводиться лише її бажаний розмір.
- така ж саме назва допомоги має бути і в наказі про її надання.