ДПСУ надала орієнтовний порядок розрахунку бази оподаткування для фізособи, що отримувала протягом календарного року одночасно кілька видів доходу.
Податкова нагадала, що відповідно до п. 163.1 ст. 163 р. IV ПКУ об’єктом оподаткування платника податку (як резидента, так і нерезидента) є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, який складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
Відповідно до пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 ПКУ окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування. Платник зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку в терміни, передбачені пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ.
Відповідно до пп. «є» п. 176.1 ст. 176 ПКУ платники мають подавати декларацію за результатами звітного року у строки, передбачені для платників ПДФО, якщо протягом календарного року дохід, що оподатковується за ставками, визначеними п. 167.1 ПКУ, виплачується платнику двома чи більше податковими агентами, і при цьому сума такого доходу за будь-який календарний місяць перевищує 10-кратний розмір мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.
Терміни подання податкової декларації про майновий стан і доходи, що подається за базовий звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року, для платників ПДФО визначені пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ.
Фізичні особи — підприємці подають до ДПС за місцем своєї податкової адреси податкову декларацію у строки, визначені пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначити інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також авансові платежі з ПДФО на поточний 2012 рік. У разі якщо фізособа-підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників-фізосіб.
Ставка податку згідно із п. 167.1 ст. 167 ПКУ становить 15% від бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 — 167.4 ст. 167 ПКУ), у т. ч., але не виключно у формі зарплати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Якщо сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці зазначених доходів перевищує 10-кратний розмір мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2011 р. — 9410 грн, у 2012 р. — 1500 грн), ставка податку становить 17% від суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15%.
Під час нарахування доходів у формі зарплати база оподаткування визначається як нарахована зарплата, зменшена на суму ЄСВ, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, — обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які сплачуються за рахунок зарплати працівника, а також на суму ПСП за її наявності (п. 164.6 ПКУ).
Остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО та суми плати за торговий патент на підставі документального підтвердження факту їх сплати (п. 177.5.3 ПКУ).
Розрахунок податкових зобов’язань фізособи здійснюється так:
— визначається сума місячного оподатковуваного доходу за кожен місяць як сума оподатковуваних доходів, нарахованих з різних джерел;
— виходячи з певного місячного оподатковуваного доходу проводиться розрахунок податку за ставками 15%, 17% щодо кожного місяця окремо;
— проводиться розрахунок остаточної річної суми податку як суми щомісячних податкових зобов’язань, визначених за наслідками перерахунку кожного окремого місячного оподатковуваного доходу;
— сума ПДФО, визначена щодо перерахунку, зменшується на суму податку, сплачену платником самостійно на дату подання декларації.
При перевищенні річної розрахункової суми податку над фактично утриманим податком за рік платник відповідно до п. 179.7 ст. 179 ПКУ повинен самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, що дорівнює сумі такого перевищення.