Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Згідно з пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику відповідно до умов трудового договору (контракту).
Для цілей розділу IV Податкового кодексу заробітна плата — основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу).
Статтею 2 Закону України від 24.03.95 р. №108/95-ВР «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, зокрема, до додаткової заробітної плати належить винагорода за працю понад установлені норми.
Відповідно до довідника ознак доходів, наведених у додатку до Наказу ДПА України від 24.12.2010 р. №1020 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику відповідно до умов трудового договору (контракту), відображаються у податковому розрахунку за формою №1ДФ з ознакою доходу «101».
