ДФСУ роз’яснила нюанси оподаткування ПДФО доходу у вигляді вартості успадкованих (прийнятих у дарунок) коштів, майна, майнових чи немайнових прав, отриманих платником податку – фізособою (резидентом/нерезидентом)
24.03.20161 4262
Посилання скопійовано
Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Податківці в листі від 10.03.2016 р. №2522/Ш/99-99-17-03-03-14 зазначають, що при оподаткуванні доходу у вигляді вартості успадкованих (прийнятих у дарунок) коштів, майна, майнових чи немайнових прав отриманих платником податку — фізичною особою (резидентом/нерезидентом) слід враховувати, що існують дві норми, які встановлюють різні ставки ПДФО залежно від критерію — або ступінь споріднення, або резидентство.
З огляду на зазначене, до вартості будь-яких об’єктів спадщини, одержаних у звітному податковому році спадкоємцем від спадкодавця — нерезидента, та спадкоємцем — нерезидентом від спадкодавця — резидента незалежно від їх ступеня споріднення, застосовується ставка ПДФО 18%, передбачена п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.
Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.
Якщо роботодавець сплачує страхові внески за договором, укладеним на один рік, такі суми визнаються оподатковуваним доходом працівника, з якого необхідно утримати ПДФО та військовий збір
Останнім часом польські податкові органи посилили контроль за доходами осіб, які фактично проживають у Польщі, але отримують заробітну плату або інші доходи з-за кордону. Це стосується і громадян України
Прогнозний розмір мінімальної зарплати (МЗП) у 2027 році – 9 546 грн, а прожитковий мінімум для працездатних осіб – 3 674 грн. Розглянемо на прикладах, які наслідки збільшення цих показників для ПДФО, військового збогу, ЄСВ і ПСП у 2027 році
Купуєте вживані телефони у громадян для перепродажу? ДПСУ не заперечує проти застосування 5% ПДФО. Але висуває такі вимоги для цього, що, ймовірніше, доведеться сплачувати 18% ПДФО. Розбираємося, чому сплатити більше податку може виявитися дешевше
Ставка залежить від вартості подарунка та від того, хто саме його подарував. Водночас на практиці ДПС не відстежує фізичних осіб, які ухилилися від цього зобов'язання, якщо не йдеться про посадовців і держслужбовців
Які критерії встановлено для набуття підприємством статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в умовах воєнного стану у 2026 році, зокрема, щодо рівня заробітної плати, відсутності податкової заборгованості та галузевих показників?
Чи направляється платнику податків друга квитанція за результатами розгляду заяви про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, яка подана через приватну частину Електронного кабінету?
Чи може навчальний заклад надати завідувачу кафедри відпустку тривалістю менше ніж 56 календарних днів пропорційно до фактично відпрацьованого часу, якщо вона припадає на літній період?
При фінансовій перевірці підприємства виявлено, що один з працівників до основної ставки має ще внутрішнє сумісництво 0,5 ставки і отримує за нього заробітну плату. Проте виявилось, що не має окремого табелювання цих робочих годин, а працівник нібито «встигає» виконати цю додаткову роботу у свій основний робочий час. Чи правомірно це?
Працівник відсутній на роботі понад тиждень, на зв'язок не виходить. За фактом відвідування місця проживання встановлено, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння. На керівництво подано доповідну записку. Яким є алгоритм дій роботодавця щодо оформлення та строків звільнення за прогул (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП) з урахуванням необхідності належного фіксування факту відсутності та отримання пояснень?
