Про це нагадує ДФСУ у листі від 24.03.2017 р. №7383/7/99-99-13-01-03-17.
Таке право виникає, якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
При цьому до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного року витрати, підтверджені відповідними платіжними розрахунковими документами, зокрема:
- квитанціями,
- фіскальними або товарними чеками,
- прибутковими касовими ордерами,
- копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).
У цих документах обов'язково повинна бути відображена вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Крім того, право на включення до податкової знижки надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:
- об'єкт житлової іпотеки придбавається;
- збудований об'єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.
Якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.
Відповідно до ст. 17 Закону про іпотеку іпотека припиняється у разі:
- припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;
- реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;
- набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.
Отже, як і придбавання предмета іпотеки, так і його припинення може здійснюватися протягом звітного податкового року. При цьому, ПКУ не передбачено обов'язок платника податків мати на останній день звітного (податкового) року основне місця проживання за адресою де об'єкт житлової іпотеки будувався чи купувався, якщо такий об'єкт нерухомості відчужено протягом звітного (податкового) року.
Таким чином, платник податків, який протягом звітного року здійснив реалізацію предмета іпотеки має право на податкову знижку за умови здійснення таким платником податків протягом такого року витрат у вигляді частини суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом, який був визначений платником податків як основне місце його проживання, зокрема, згідно із позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла, в період здійснення понесених витрат.