Коментар до ІПК від 23.07.2018 р. № 3225/6/99-99-13-02-03-15/ІПК
Загальні вимоги щодо зміни статутного капіталу
Податківці тільки звернули увагу на норму частини першої ст. 16 Закону №1576. Але з 17.06.2018 року діють норми нового Закону про ТОВ (далі – Закону № 2275).
За першою частиною ст. 19 Закону № 2275 товариство має право зменшити свій статутний капітал. А за другою частиною цієї статті, у разі зменшення номінальної вартості часток усіх учасників товариства, співвідношення номінальної вартості їхніх часток повинно зберігатися незмінним.
При цьому після прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства його виконавчий орган протягом 10 днів має письмово повідомити кожного кредитора, вимоги якого до товариства не забезпечені заставою, гарантією чи порукою, про таке рішення.
Своєю чергою, кредитори протягом 30 днів після отримання повідомлення можуть звернутися до товариства з письмовою вимогою про здійснення протягом 30 днів одного з таких заходів за вибором товариства:
1) забезпечення виконання зобов’язань шляхом укладення договору забезпечення;
2) дострокове припинення або виконання зобов’язань перед кредитором;
3) укладення іншого договору з кредитором.
У разі невиконання товариством зазначеної вимоги у встановлений строк кредитори мають право вимагати в судовому порядку дострокового припинення або виконання зобов’язань товариством.
Якщо кредитор не звернувся до товариства з письмовою вимогою протягом 30 к.дн після отримання повідомлення, то вважається, що він не вимагає від товариства вчинення додаткових дій щодо виконання зобов’язань перед ним.
Окремі правила встановлено для випадку зменшення статутного капіталу при зниженні вартості чистих активів товариства на 50% порівняно з цим показником станом на кінець попереднього року.
У такому разі виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників. Вони мають відбутися протягом 60 днів з дня такого зниження. До порядку денного таких загальних зборів учасників включаються питання про заходи, які мають бути вжиті для покращення фінансового стану товариства, про зменшення статутного капіталу товариства або про ліквідацію товариства.
Вихід засновника
Правила виходу засновника прописані у ст. 24 Закону № 2275.
Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі ТОВ становить менше 50%, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників.
Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50% або більше, може вийти з товариства за згодою інших учасників.
Рішення щодо надання згоди на вихід учасника з товариства може бути прийнято протягом одного місяця з дня подання учасником заяви, якщо інший строк не передбачений статутом.
Якщо для виходу учасника необхідна згода інших учасників товариства, він може вийти з товариства протягом одного місяця з дня надання такої згоди останнім учасником, якщо менший строк не визначений такою згодою.
Учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу.
Вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється.
Інформація, яка надається засновнику при його виході
Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов’язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви.
Строк повернення частки
ТОВ зобов’язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати.
Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.
За погодженням учасника товариства, який вийшов, та товариства зобов’язання зі сплати грошових коштів може бути замінено зобов’язанням із передачі іншого майна.
Товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника.
Товариство зобов’язане надавати учаснику, який вийшов з товариства, доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості його частки.
Але статутом товариства можуть бути передбачені інші строк, порядок, розмір та спосіб проведення розрахунків з учасником, що виходить з товариства, а також порядок вибору суб’єкта оціночної діяльності. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
Тож, якщо статутом встановлено інші строки та правила, то саме за ними потрібно й проводити розрахунок з засновником при його виході.
Дивіденди при виході
За ч. 1. ст. 26 Закону №2275 виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток. Тож засновник при виході також має право на дивіденди за період до моменту виходу.
Для всіх випадків виплати дивідендів діють загальні строки. За ч. 4 ст. 26 Закону № 2275 виплата дивідендів здійснюється протягом шести місяців з дня прийняття рішення про їх виплату. Але строк щодо їх виплат може бути іншим, якщо його встановлено статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників.
І ще за введення в оману учасників товариства щодо фінансового стану ТОВ відповідальність несуть посадові особи.
Оподаткування ПДФО та військовим збором
Повернення частки. Відповідно до пп. 170.2.2 ПКУ повернення платнику податку коштів або майна, попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі ліквідації такого емітента є продажем інвестиційного активу.
Але до оподаткованого доходу потрапляє лише інвестиційний прибуток - позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм пп. 170.2.4 - 170.2.6 ПКУ (крім операцій з деривативами).
Нагадаємо, що з метою оподаткування доходів фізосіб, операція із отримання корпоративних прав у обмін на зроблений внесок до статутного капіталу вважається придбанням інвестиційного активу (пп. 170.2.2 ПКУ).
Оскільки повернення частки у статутному капіталі відбувається в межах раніше зробленого внеску, то позитивна різниця не виникає і оподаткованого доходу у фізособи-засновника не буде. Тому підприємство, яке повертає частку засновнику, не утримує, не сплачує ПДФО та військовий збір та не відображає такий дохід у ф. №1ДФ. Це все повинен зробити засновник на підставі поданої декларації про майновий стан за рік повернення йому його частки (пп. 170.2.1 ПКУ).
Якщо сума повернення буде перевищувати суму внеску, то у такому разі й виникатиме інвестиційний прибуток. Він буде оподатковуватися ПДФО за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%. Сплатити розрахований та відображений ПДФО та військовий збір у річній декларації про майновий стан засновнику потрібно буде до 1 серпня року звітування.
Окремо зупинимося на утриманні ПДФО та військового збору з суми виплачених дивідендів.
Дивіденди. Якщо за результатами кварталу виходу засновника ТОВ отримано прибуток (про що свідчать показники фінзвітності), то засновнику мають бути виплачені дивіденди за цей період. Сума таких дивідендів оподатковується з урахуванням норм п. 170.5 ПКУ.
Нагадаємо, що наразі ставки ПДФО за п. 167.5 ПКУ для дивідендів такі:
- 5 % - для доходів у вигляді дивідендів, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування);
- 9% - для доходів у вигляді дивідендів в решта випадках.
Дивіденди також потрібно оподаткувати військовим збором за ставкою 1,5%.
І ще незалежно від ставки ПДФО оподаткування дивідендів їх слід відобразити у ф. № 1ДФ із ознакою доходу «109».
Часткове повернення коштів у разі зменшення статутного капіталу. Податківці на цьому зупинилися у коментованій ІПК та зробили такий висновок: «Якщо внаслідок зменшення у законодавчо встановленому порядку статутного капіталу товариства його засновнику повертаються грошові кошти, які були внесені ним при формуванні цього капіталу під час заснування товариства, то на таку операцію поширюються норми п. 170.2 ПКУ. Об'єктом оподаткування ПДФО і військовим збором вважатиметься інвестиційний прибуток, при визначенні якого враховуються витрати, пов'язані з придбанням такого корпоративного права.»
Тобто часткове повернення коштів буде об’єктом оподаткування ПДФО, якщо сума повернутих коштів буде більшою за внесок.
ПДВ
Згідно з пп. 196.1.1 ПКУ повернення коштів засновнику не є об’єктом оподаткування ПДВ в т.ч. у разі часткового повернення за результатами зменшення статутного капіталу. Водночас операція з часткового повернення товариством засновнику статутного капіталу у вигляді майна підпадає під визначення об'єкта оподаткування ПДВ та має оподатковуватись ПДВ на загальних підставах за основною ставкою. Такий висновок податківці зробили на підставі все тієї ж норми пп. 196.1.1 ПКУ та загальних норм щодо порядку оподаткування операцій з постачання товарів, оскільки окремих норм щодо оподаткування повернення частки засновнику у вигляді майна немає.
***
Читайте також: Несформований СК — не завжди ліквідація (для передплатників).