Мінфін у своєму листі від 27.02.2019 р. №11220-16-7/5907 зупинився на питаннях встановлення трудових обов’язків працівника, відображення в обліку придбання товару за власні кошти працівника, а також відповів на головне питання – чи є відшкодування витрат працівника на придбання за власні кошти товару для нього додатковим благом.
Зокрема, на підставі ст. 21, 29 та 30 КЗпП якщо працівник в рамках його трудових обов’язків придбає товар, то незалежно від того за власні чи підзвітні кошти він це робить такі відносини слід розглядати як трудові.
Окремо Мінфін приділив увагу питанню підтвердження факту здійснення госпоперацій. У разі придбання за власні кошти працівник має подати авансовий звіт. Якщо керівник підприємства підтверджує доцільність та обгрунтованність придбання товарів для потреб підприємства та затверджує звіт, то в обліку такі зобов’язання слід відобразити як зобов’язання перед підзвітною особою за кредитом субрахунку 372.
Та все це не є новиною. А ось наприкінці листа фахівці Мінфіну дійшли до питання, яке, завдяки фіскальним минулорічним роз’ясненням від ДФС, хвилює більшість роботодавців.
Якщо дотримані вимоги щодо доцільності та обґрунтованості здійснених працівником витрат з виконанням дорученої йому роботи, то виплачена сума компенсації такому працівнику не є доходом для цілей оподаткування ПДФО і військовим збором, – Мінфін
Вони навели судову практику зі скасування ІПК щодо визнання відшкодованої суми за придбаний товар доходом працівника. Про появу ІПК ми писали тут, а про судову практику - тут та тут.
На підставі вищенаведених судових рішень Мінфін вказав і власну позицію: якщо дотримані вимоги щодо доцільності та обґрунтованості здійснених працівником витрат з виконанням дорученої йому роботи, то виплачена сума компенсації такому працівнику не є доходом для цілей оподаткування ПДФО і військовим збором.