Штрафи за ненарахування та несплату ПДФО та ВЗ
З 2021 року відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати визначено ст. 125-1 ПКУ.
Так, згідно з п. 125-1.1 ПКУ ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розд. III ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125-1.2 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 125-1.2 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125-1.3 ПКУ).
Відповідно до п. 125-1.4 ПКУ діяння, передбачені п. 125-1.2 ПКУ, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу, у тому числі пені, покладається на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов’язку погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розд. IV ПКУ.
Тобто, якщо дохід фізособі (яка не є ФОП або «незалежником») виплачує юридична або самозайнята особа, то таке джерело виплати є податковим агентом. І саме той, хто виплачує дохід, має утримати з нього ПДФО та сплатити до бюджету. Аналогічний обов’язок і відповідальність застосовуються і щодо військового збору. Якщо цей обов’язок не виконати, податкового агента чекають зазначені вище штрафи. Розмір яких залежить, як часто податкового агента штрафували за подібні порушення протягом останніх трьох років.
Увага! Ці штрафи не застосовуються, якщо ненарахування, неутримання та/або неперерахування ПДФО самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого п. 169.4 ПКУ, та виправляється в наступних податкових періодах протягом звітного року згідно з нормами ПКУ.
Про що йдеться? ПКУ передбачає кілька випадків, коли перерахунок ПДФО проводиться обов’язково, і дозволяє податковому агенту проводити такі перерахунки добровільно – за будь-який попередній період. Про те, як треба було провести річний перерахунок за 2020 рік, ми писали тут. Поради, наведені в цій статті, стануть в нагоді при проведенні кожного перерахунку ПДФО. Якщо виправити помилки і доутримати ПДФО за наслідками перерахунку, штрафу за ст. 125-1 ПКУ не буде!
Але зверніть увагу: для військового збору перерахунок ПКУ не передбачено. Отже, скористатися такою можливістю для уникнення штрафу за заниження суми збору у податкового агента щодо ВЗ не вийде.
І ще одне. З 2021 року велике значення має наявність вини платника податків (у цьому випадку, податкового агента) при скоєнні податкового правопорушення. Зокрема, якщо йдеться про перше протягом 3-х років порушення, то за звичайні помилки податковий агент заплатить 10% штрафів несплаченого податку, а за умисні – 25%. Зауважимо, що такі ж штрафи будуть застосовуватися і щодо ПДФО, і щодо військового збору. Різниця суттєва, але як вона буде застосовуватися?
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ. Тобто в ідеалі доводити вину податкового агента мають податківці. Проте як це буде на практиці і не доведеться, навпаки, податковим агентам доводити, що умислу не було – покаже лише час.
В яких випадках буде пеня?
За пп. 129.1.3 ПКУ при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання.
Згідно з п. 129.4 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного пп. 129.1.3 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 100% річних облікової ставки НБУ, чинної на кожний такий день.
Тобто, якщо помилку самостійно виявити і виправити швидко (протягом 90 днів з дня, коли ПДФО та ВЗ треба було заплатити до бюджету), пені не буде. Зауважимо, що не буде її і пізніше, якщо помилку виправляти шляхом перерахунку ПДФО, про який ми писали вище. Адже такий спосіб виправлення не вимагає подання уточнюючого розрахунку форми №1ДФ – результати перерахунку відображаються у цій формі в звітному кварталі, у якому такий перерахунок було проведено. Відповідно і доплатити до бюджету ПДФО, недоплату по якому було виявлено внаслідок перерахунку, треба буде в строки, встановлені для місяця, у якому було проведено перерахунок.
Які штрафи будуть за помилки у ф. №1ДФ
П. 119.1 ПКУ встановлена відповідальність податкового агента за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, у розмірі 1020 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень.
Зауважимо, що Законом №115 (яким встановлено правила подання єдиної звітності) визначено, що аналогічні штрафи будуть застосовуватися й у разі подання нової звітності, в т.ч. щодо помилок з ЄСВ.
Але з цією нормою вийшла колізія. Закон №115, коли говорить про застосування аналогічних штрафів щодо ЄСВ (у складі єдиної звітності), посилається на п. 119.2 ПКУ. А до ПКУ з 23 травня 2020 року (Законом №466) було внесено зміни, і зараз штрафи за порушення правил складання та подання форми №1ДФ передбачено п. 119.1.
Тобто формально зараз ще від цього штрафу щодо помилок з ЄСВ можна відбитися. Проте потреби в цьому немає, адже триває карантин і мораторій на штрафи та пеню. А далі, можливо, законодавці виправлять цю колізію.
Податківці поки нічого не кажуть про штрафи саме щодо єдиної звітності. Але подивимося далі. Адже зараз більшість звітує ще за 4 квартал за старою формою №1ДФ, тобто час на роз’яснення у ДПС ще є.
Увага! Передбачені п. 119.1 ПКУ штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки в податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ.
При цьому положеннями ст. 50 ПКУ врегульовано питання виправлення платниками податків помилок, допущених у податковій звітності. Зокрема, якщо після подання форми №1ДФ за звітний період платник податків подає новий податковий розрахунок за ф. №1ДФ з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання такого розрахунку за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу ф. №1ДФ внаслідок виконання вимог п. 169.4 ПКУ, то штрафи, визначені у п. 50.1 ПКУ, не застосовуються.
І ще! За п. 119.3 ПКУ штрафи, передбачені пунктами 119.1 і 119.2 ПКУ, не застосовуються у випадках, якщо помилки щодо ідентифікаційного номера у ф. №1ДФ були виправлені податковими агентами самостійно, у тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.
Штрафи під час карантину
Штрафи зростають і змінюються, проте більшість суб'єктів господарювання ними не цікавиться. А дарма! Хоча карантин триває і є великі шанси, що його строки буде подовжено, або сам карантин, або мораторій на застосування штрафів під час карантину, закінчаться.
Наразі під час карантину податківці не можуть накладати штрафи згідно з ПКУ за виправлення помилок у ф. №1ДФ та щодо несплати ПДФО й військового збору. Але це стосується помилок, які було зроблено та виправлено у періоді з березня по останній день строку карантину (наразі це 28 лютого 2021 року). Про це ми зазначали тут.
А ще треба пам’ятати, що адмінштрафи, навіть, під час карантину не зникли! За неподання ф. №1ДФ слід чекати на адмінштраф (від 51 до 85 грн). Про це ми писали тут.
