ДПС у Тернопільській області розповідає, що відповідно до п. 198.3 ПКУ, податковий кредит визначається на підставі договірної вартості товарів чи послуг. Він включає ПДВ, нарахований (або сплачений) у звітному періоді при:
- купівлі або виробництві товарів/послуг;
- купівлі, будівництві чи виготовленні основних засобів і капітальних інвестицій;
- ввезенні товарів чи необоротних активів на митну територію України.
- Податковий кредит нараховується незалежно від того, чи були ці товари/послуги вже використані в оподатковуваній діяльності, і навіть якщо у звітному періоді не здійснювалися оподатковувані операції.
Дата податкового кредиту – це дата події, яка сталася раніше:
- оплата товарів/послуг (включно з оплатою електронними грошима);
- отримання товарів/послуг.
Підставою для податкового кредиту є податкові накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) – п. 198.6 ПКУ.
Щодо безнадійної заборгованості:
Згідно з пп. 14.1.11 ПКУ, безнадійна заборгованість – це, зокрема, борг, за яким сплив строк позовної давності.
Відповідно до ст. 605 ЦКУ, зобов’язання припиняється, якщо кредитор прощає борг, і це не порушує прав третіх осіб.
Загальна позовна давність – 3 роки (ст. 257 ЦКУ).
Важливо:
Згідно з п. 198.5 ПКУ, якщо товари/послуги, за які сформовано податковий кредит, надалі використовуються не в господарській діяльності (наприклад, залишилися неоплаченими), платник зобов’язаний:
- нарахувати податкові зобов’язання на базу, визначену за п. 189.1 ПКУ;
- скласти й зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН не пізніше останнього дня звітного періоду.
Висновок:
Якщо платник сформував податковий кредит на підставі зареєстрованої в ЄРПН накладної, але не оплатив товар/послугу протягом строку позовної давності, у періоді списання такої заборгованості він повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ і зареєструвати відповідну накладну в ЄРПН.
