Головне управління ДПС у м. Києві звертає увагу, що з метою оподаткування ПДВ операції з продажу нежитлового приміщення та земельної ділянки, на якій воно розташоване, основним фактором є те як визначена вартість земельної ділянки: окремо від об'єкта нерухомості, що розташована на такій земельній ділянці, чи разом.
Якщо продається нежитлове приміщення разом із землею і:
Вартість земельної ділянки визначено окремо від вартості нежитлового приміщення (вартість розділена), тоді:
- операція з постачання нежитлового приміщення є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до п. 185.1 ПКУ;
- операція з постачання земельної ділянки, вартість якої визначена окремо від об'єкта нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці, звільняється від оподаткування ПДВ відповідно до пп. 197.1.21 ПКУ.
Вартість земельної ділянки і нежитлового приміщення не розділено (одна загальна вартість), тоді: вся сума є базою оподаткування і ПДВ нараховується на всю операцію.
Довідково: Згідно з пп. «а» і «б» п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 ПКУ).
Продаж (реалізація) товарів − будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пп. 14.1.202 ПКУ).
Відповідно до пп. 197.1.21 ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання (продажу, передачі) земельних ділянок, земельних часток (паїв), крім тих, що розміщені під об'єктами нерухомого майна та включаються до їх вартості відповідно до законодавства (з урахуванням положень абзацу першого пп. 197.1.13 ПКУ).
Відповідно до п. 44.1 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ПКУ.
