Спілка українських підприємців виступила проти підвищення оподаткування бізнесу. В умовах війни зростання податкового навантаження обмежує можливості компаній працювати, зберігати робочі місця та відновлювати зруйновані потужності. Масштаб втрат ілюструє ситуація зі складською інфраструктурою: за останніми оцінками від початку повномасштабного вторгнення в Україні знищено близько 2,1 млн кв. м складських площ класів А і Б – приблизно половину їхнього довоєнного обсягу. Посилення податкового навантаження за таких умов ускладнює відновлення та послаблює стійкість підприємств.
Держава не може щоразу перекладати потребу в додаткових коштах на тих, хто вже сумлінно сплачує податки.
Підвищення ставок без належної протидії тіньовій економіці посилює тиск на легальний бізнес і зберігає конкурентні переваги для тих, хто ухиляється від оподаткування.
Наслідки збільшення ПДВ відчують і кінцеві споживачі: зростання цін знижуватиме купівельну спроможність населення. Водночас зміна ставки не усуває проблем адміністрування цього податку. Бізнесу потрібні прозорі та передбачувані процедури, зокрема щодо реєстрації податкових накладних і відшкодування ПДВ.
Пріоритетом має стати забезпечення сплати податків тими, хто їх системно уникає.
Для цього є значний потенціал: згідно з опублікованими дослідженнями, втрати бюджетних надходжень за даними 2025 року становили:
- через виплати заробітних плат «у конвертах» – 237–262 млрд грн;
- через порушення митних правил, контрабанду та корупцію на кордоні – 110–125 млрд грн;
- через контрафакт і нелегальну торгівлю підакцизними товарами – 37–41 млрд грн.
Поряд із детінізацією та підвищенням ефективності податкового й митного адміністрування держава має продемонструвати конкретні результати оптимізації власних видатків: скорочення витрат на утримання державного апарату та усунення дублювання функцій. Ці кроки, разом із залученням міжнародного фінансування, мають передувати будь-яким рішенням про збільшення податкового навантаження.
Водночас допомогу постраждалим підприємствам не можна відкладати. Бізнес продовжує зазнавати значних втрат від російських атак – як на прифронтових територіях, так і в інших регіонах України. Потрібен дієвий державний механізм, який допоможе відновлювати пошкоджені об’єкти, обладнання та роботу команд. у зв’язку з цим, СУП підтримує створення системного механізму страхування та компенсації воєнних ризиків, але не підтримує його фінансування через підвищення податків.
Пропозиції СУП
Як один з інструментів компенсації Спілка пропонує зараховувати документально підтверджені воєнні збитки бізнесу в рахунок майбутньої сплати податку на прибуток. За такої моделі підприємство, яке зазнало руйнувань і продовжує або відновлює діяльність, отримуватиме право зменшувати майбутні податкові платежі в межах погодженої суми компенсації.
Це дозволить спрямувати державну підтримку безпосередньо тим підприємствам, які реально зазнали збитків, та залишити їм частину фінансового ресурсу для відновлення виробництва, робочих місць та продовження економічної діяльності.
Завдання держави – знайти модель, яка одночасно забезпечить компенсацію воєнних збитків, збереже ресурси бізнесу для відновлення та не створюватиме додаткових перешкод для економічної активності та інвестицій.
Спілка готова долучатися до напрацювання моделі, яка забезпечить реальну компенсацію воєнних збитків і водночас не створюватиме нового податкового навантаження на економіку.
Докладніше про можливі зміни у ставці ПДВ з 2027 року читайте в матеріалах:
- Збільшення ставок ПДВ та акцизу закладено для додаткових витрат Держбюджету на 2027 рік, – Железняк
- Збільшення ставки ПДВ до 21,5% для покриття витрат постраждалого бізнесу: пропозиція Мінекономіки
- Збільшення податків у 2027 році: ПДВ зросте на 1%, а акциз на пальне – на 4%
- Створення Фонду компенсацій збитків бізнесу: Мінекономіки обговорює з бізнесом нову ставку ПДВ у 21%
- Збільшення ставки ПДВ до 21,5% для покриття витрат постраждалого бізнесу: пропозиція Мінекономіки
- У ВРУ бракує голосів для підвищення ПДВ та акцизу з метою створення страхових фондів, – Гетманцев
