6 жовтня голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив у своєму Telegram-каналі, що комітет рекомендував Верховній Раді прийняти у другому читанні та в цілому два законопроєкти щодо міжнародних посилок:
- №15460 «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо особливостей здійснення митних формальностей щодо товарів, які переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях»;
- №16051-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з дистанційного продажу товарів, які переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях».
Нагадаємо, що 16 вересня Верховна Рада вже проголосувала за ці законопроєкти як за основу майбутніх законів.
Законопроєкт №16051-1 передбачає зміни до Податкового кодексу щодо оподаткування ПДВ дистанційного продажу товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях.
Законопроєкт №15460 – відповідні зміни до Митного кодексу щодо здійснення митних формальностей.
Чому пропонують змінити оподаткування посилок?
За словами Гетманцева, ухвалення цих законів є однією з умов отримання близько 4 млрд євро макрофінансової допомоги та виконання зобов’язань України перед ЄС і МВФ. Це має зміцнити фінансову стійкість держави та її спроможність фінансувати оборону й соціальні видатки.
Водночас зміни покликані забезпечити рівні умови конкуренції для бізнесу. Українські виробники, офіційні імпортери та продавці, які сплачують податки й створюють робочі місця, мають працювати за єдиними правилами з іншими учасниками ринку незалежно від країни виробництва товарів. Як наголосив голова комітету, ця вимога особливо актуальна на тлі збитків, яких підприємства зазнають унаслідок російських обстрілів.
Окремо готують правки щодо PEP для розблокування закону про торгівлю на цифрових платформах
Паралельно з підготовкою законопроєктів про посилки готують компромісні правки щодо фінмоніторингу політично значущих осіб (PEP). Вони мають розблокувати підписання закону про оподаткування доходів із цифрових платформ, ухваленого на базі законопроєкту №15111-д. Про отримання таблиці правок повідомила у своєму Telegram-каналі народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк.
Нагадаємо, законопроєкт №15111-д Верховна Рада ухвалила 9 червня, а 12 червня Закон №4903-IX направили на підпис Президенту. За словами депутатки, його підписання затримується через включені до документа зміни щодо PEP. Вони дозволяють продовжувати посилені заходи після спливу 12 місяців із дня залишення посади лише за наявності обґрунтованого й документально підтвердженого високого або неприйнятно високого ризику.
Компромісні правки передбачають збереження довічного статусу PEP та щонайменше 12 місяців посиленого фінмоніторингу після припинення публічних функцій. Надалі контроль залежатиме від документально оформленої індивідуальної оцінки: якщо PEP-ризики зникли, посилені заходи припиняються; якщо залишилися – продовжуються, а оцінку повторюють не рідше одного разу на рік. При цьому ризики не обов’язково мають бути високими або неприйнятно високими.
Докладніше про запропоновані зміни ми розповідали в окремій новині.
Як законопроєкти про посилки пов’язані із законом про цифрові платформи?
Законопроєкти №15460 та №16051-1 утворюють спільний пакет: перший регулює митне оформлення міжнародних посилок, другий – їх оподаткування ПДВ.
Зв’язок із законом про доходи з цифрових платформ виник через урядовий законопроєкт №16051, альтернативою якому є №16051-1. Крім оподаткування посилок, урядовий проєкт містив зміни щодо фінмоніторингу PEP. Вони передбачали перегляд тих самих положень Закону №361-IX, які включили до ухваленого №15111-д і які, за словами Ольги Василевської-Смаглюк, стали причиною затримки його підписання Президентом.
Однак Верховна Рада прийняла за основу альтернативний №16051-1, у початковій редакції якого змін щодо PEP немає. Це прямо зазначено в його пояснювальній записці.
Отже, питання оподаткування посилок і перегляду фінмоніторингу PEP спочатку об’єднали в урядовому №16051. Наразі про підготовку компромісних правок щодо PEP повідомлено окремо, а їх включення до №16051-1 потребує підтвердження редакцією до другого читання.
Рекомендація комітету наближає запровадження ПДВ на посилки до остаточного голосування, але сама по собі не змінює чинних правил оподаткування. Подальший розгляд покаже також, чи включать до №16051-1 компромісні положення щодо PEP, покликані розблокувати підписання закону про доходи з цифрових платформ.
***
Докладніше про скасування пільги з ПДВ на посилки можна дізнатися у матеріалах:
- Скасування пільги з ПДВ на посилки до 150 євро: законопроєкти ще обговорюються у комітеті ВРУ
- Оподаткування ПДВ міжнародних посилок з 0 євро з 2027 року: офіційне розʼяснення Мінфіну
- Скасування пільг з ПДВ для міжнародних посилок вартістю до 150 євро: новий Кабмін переухвалив законопроєкт
- Підвищення тарифів, нові податки і обмеження перебування на ЄП: наслідки липневого перегляду меморандуму з МВФ
- Скасування пільги з ПДВ щодо посилок з 2027 року: Мінфін назвав головну причину
