- Які питання виникають при продажу «зеленої» електроенергії?
- Що говорить Закон №2019 про продаж «зеленої» електроенергії?
- Про що активний споживач – платник ПДВ запитав ДПС?
- Відповідь ДПС: для оподаткування ПДВ, що є постачанням, визначає ПКУ
- На яку дату виникають ПЗ та ПК в разі продажу «зеленої» електроенергії?
- Які практичні наслідки?
- Де додатково почитати про продаж електроенергії?
Коментар до ІПК ДПС від 14.09.2026 р. №5466/ІПК/99-00-21-03-02
Які питання виникають при продажу «зеленої» електроенергії?
Підприємство стало активним споживачем «зеленої» електроенергії. Воно підключило до своїх мереж сонячні станції чи когенераційні установки, що належать іншим особам, використовує «зелену» електроенергію для власних потреб, зберігає її та продає надлишки. З точки зору енергетичного законодавства все виглядає цілком прийнятно — це не постачання, ліцензія не потрібна, плата за передачу й розподіл не справляється.
Але чи оподатковується продаж «зеленої» електроенергії ПДВ і чи буде у підприємства право на податковий кредит? І, якщо так, то на яку дату і суму виникне право на цей податковий кредит – виходячи з дати та обсягу придбання електроенергії чи на дату і суму її оплати?
Про наслідки з ПДВ довелося отримувати консультацію від ДПС:
Що говорить Закон №2019 про продаж «зеленої» електроенергії?
Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 р. №2019-VIII (далі — Закон №2019) ввів поняття «активний споживач».
Увага!
Активний споживач — це той, хто не лише споживає, а й виробляє, зберігає або продає надлишки електроенергії, і ці види діяльності не є його основною господарською діяльністю (ст. 1 Закону №2019).
Він має право встановлювати генеруючі установки й установки зберігання енергії, вступати в агреговані групи, брати участь у ринку допоміжних послуг і балансування (ст. 58 і ст. 58-1 Закону №2019).
Особливо цікавим є положення частини сьомої статті 58-1 Закону №2019. Згідно з ними, продаж активному споживачу електричної енергії, яку виробляють генеруючі установки третіх осіб, приєднані до мереж активного споживача, не є постачанням електричної енергії.
На перший погляд здається, що оскільки це не постачання, то й спеціальні ПДВ-правила для постачальників електроенергії застосовуватись не повинні. Але ПКУ та ДПС кажуть інше.
Про що активний споживач – платник ПДВ запитав ДПС?
Товариство укладає договори купівлі-продажу електроенергії з власниками генеруючих установок (сонячні станції, когенерація). Воно запитало у ДПС:
- чи застосовується до таких операцій касовий метод визначення дати виникнення податкових зобов’язань і податкового кредиту за п. 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ;
- чи діє загальне правило першої події за п. 187.1 ПКУ?
- чи має значення те, що за Законом №2019 така купівля-продаж не є постачанням?
- який порядок визначення дат податкових зобов’язань і кредиту має застосовуватися?
Питання логічні. Адже п. 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ тимчасово (до 1 січня 2028 року) дозволяє платникам, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, а також низку суміжних послуг, визначати дати податкових зобов’язань і кредиту саме за касовим методом.
Увага!
Касовий метод для цілей оподаткування ПДВ − метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів, зокрема, на рахунки платника податку в банку.
А дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів, зокрема, з рахунків платника податку в банку.
Відповідь ДПС: для оподаткування ПДВ, що є постачанням, визначає ПКУ
Така відповідь ДПС базується на ст. 5 ПКУ, яка вказує: якщо інші закони суперечать ПКУ, то для цілей оподаткування пріоритет має саме ПКУ.
Електрична енергія для цілей ПКУ є товаром. Постачання товарів — це будь-яка передача права розпоряджатися товарами як власник, у тому числі продаж (пп. 14.1.191 ПКУ). А постачання товарів на митній території України є об’єктом оподаткування ПДВ (п. 185.1 ПКУ).
На яку дату виникають ПЗ та ПК в разі продажу «зеленої» електроенергії?
ДПС відповіла, що:
- операції з продажу електроенергії активному споживачу власником генеруючої установки, що виробляє електроенергію з альтернативних (відновлювальних) джерел енергії на підставі договору купівлі-продажу електроенергії, є операціями з постачання товару (електроенергії), які є обʼєктом оподаткування ПДВ;
- при здійсненні операцій з постачання електричної енергії (зокрема, операцій з продажу електроенергії активному споживачу власниками генеруючих установок, що виробляють електроенергію з альтернативних (відновлювальних) джерел енергії, які належать третім особам та приєднані до електричних мереж об’єкта активного споживача) дата виникнення податкових зобов'язань та формування податкового кредиту має визначатися за касовим методом з урахуванням норм п. 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.
Отже, з метою оподаткування ПДВ продаж електроенергії активному споживачу власником генеруючої установки — це операція з постачання товару. І якщо платник потрапляє під дію п. 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ (тобто здійснює постачання «зеленої» електроенергії), то дата виникнення податкових зобов’язань і формування податкового кредиту визначається саме за касовим методом.
Які практичні наслідки?
1. Електрична енергія для цілей ПДВ є товаром. Тому продавець (власник генеруючої установки), навіть якщо він не має ліцензії на постачання і здійснює виключно продаж електроенергії, виробленої власною установкою, має сплачувати ПДВ. Подібні висновки ДПС робила і раніше, наприклад, у ІПК від 01.04.2026 р. №1913/ІПК/99-00-21-03-02:
«платник податку, який постачає електричну енергію, у тому числі вироблену за механізмом самовиробництва (незалежно від того, чи це є основний вид діяльності такого платника податку, а також від того, чи має такий платник податку ліцензію на виробництво і продаж електроенергії), повинен нараховувати податкові зобовʼязання з ПДВ за операціями з постачання електроенергії за касовим методом».
2. Касовий метод передбачає, що податкові зобов’язання виникають у дату отримання коштів (або іншої компенсації), а податковий кредит — у дату списання коштів (пп. 14.1.266 ПКУ). Це зручно для тих, хто працює з відстроченням платежів, але вимагає чіткого документообігу й контролю за грошовими потоками.
3. Платники не мають права вибору між касовим методом і правилом «першої події». Податківці в ІПК від 24.07.2025 р. №4001/ІПК/99-00-21-03-02 пояснюють наслідки відмови від касового методу всупереч ПКУ:
«Податкова накладна, складена постачальником у загальному порядку (за правилом «першої події») за операціями з постачання товарів/послуг, за якими відповідно до норм ПКУ повинен застосовуватися касовий метод податкового обліку з ПДВ, є такою, що складена з порушенням норм ПКУ, а тому не може бути підставою для формування податкового кредиту покупцем».
4. Якщо операції мають безперервний або ритмічний характер, продавець може складати зведені податкові накладні не пізніше останнього дня місяця. Але відображаються в такій ПН не обсяг проданої електроенергії, а сума отриманих коштів/компенсацій за звітний місяць. Такий розвиток подій підтверджується ІПК від 24.11.2025 р. №6263/ІПК/99-00-21-03-02:
«…при здійсненні платником податку операцій, за якими застосовується касовий метод відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, податкова накладна складається на дату отримання коштів / інших видів компенсації за товари/послуги, або може бути складена не пізніше останнього дня місяця зведена(і) податкова(і) накладна(і) з урахуванням усієї суми коштів / інших видів компенсації, отриманих у такому місяці».
5. Якщо продаж електроенергії для підприємств, які її генерують, не є основним видом діяльності, йому доведеться використовувати різні методи обліку ПДВ залежно від виду операцій:
- за операціями з постачання електроенергії: застосовується виключно касовий метод;
- за всіма іншими операціями (основна діяльність ТОВ) зберігається загальне правило «першої події» згідно з п. 187.1 ПКУ.
При цьому спеціальної форми повідомлення ДПС (як окремого документа) про початок застосування касового методу не передбачено. Платник податку лише починає проставляти відповідну помітку у заголовній частині декларації ПДВ, починаючи з місяця, у якому він почав застосовувати касовий метод.
6. Сторонам договорів купівлі-продажу електроенергії за механізмом, описаним у частині 7 ст. 58-1 Закону №2019, варто заздалегідь з’ясувати, чи потрапляє продавець під дію п. 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ. Від цього залежить, за яким методом вони визначатимуть дати податкових зобов’язань і кредиту.
Де додатково почитати про продаж електроенергії?
- Виробництво електроенергії до 5 МВт: чи треба реєструватися платником акцизного податку?
- Касовий метод ПДВ для активних споживачів при продажу електроенергії у 2026 році
- Енергозабезпечення індустріальних парків-2026: гайд від Мінекономіки
- Як бізнесу економити та заробляти на енергетиці?
- Послуги із зарядки електромобілів: ДПС вважає, що це заборонений для «єдинників» вид діяльності
- Нюанси визначення платником акцизу СГ - виробників електроенергії, які реалізують електроенергію без ліцензії
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до повного тексту цієї статті без реклами можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?
Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз
