Згідно з підпунктом 2 пункту 180.1 статті 180 ПКУ платником ПДВ є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник ПДВ. При цьому термін «особа» визначено у підпункті 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, відповідно до якого особою з метою розділу V ПКУ є, зокрема, представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи. Відповідно до пункту 181.1 статті 181 ПКУ обов’язковій реєстрації платником ПДВ підлягає особа у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у т.ч. з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 тис. грн (без урахування ПДВ).
Відповідно до пункту 180.2 статті 180 ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у т.ч. їхніми постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг. Відповідно до пункту 183.6 статті 183 ПКУ постійне представництво нерезидента, яке підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ та не подало до органу ДПС реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Враховуючи викладене, постійне представництво нерезидента підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у т.ч. з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такому представництву протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 тис. грн. При цьому постійне представництво нерезидента має право добровільно зареєструватись платником ПДВ у разі дотримання вимог, встановлених абзацом 1 пункту 182.1 статті 182 ПКУ.