Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до пункту 189.4 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижчої від звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов’язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв’язку).
Пунктом 189.6 статті 189 ПКУ встановлено, що норми пунктів 189.3 ? 189.5 цієї статті не поширюються на операції з експортування товарів за межі митної території України або з ввезення на митну територію України товарів у межах зазначених договорів.
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань в разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства. Отже, за операцією з експортування (вивезення) товарів за межі митної території України податкові зобов’язання з ПДВ визначаються на дату фактичного здійснення такого вивезення, тобто на дату оформлення вантажної митної декларації митним органом.
Експорт товарів із залученням комісіонера не впливає на порядок визначення податкових зобов’язань з ПДВ. Право на застосування нульової ставки ПДВ і, відповідно, право на отримання бюджетного відшкодування має лише продавець експортної продукції — її власник (комітент). Відповідно до пункту 200.16 статті 200 ПКУ на послуги комісіонера, який залучається для продажу товарів на експорт, нульова ставка ПДВ не поширюється, і отримана комісійна винагорода за надані комітенту послуги підлягає оподаткуванню за основною ставкою та не включається до митної вартості товарів (супутніх послуг), які експортуються.
Виходячи з вищенаведеного, якщо суб’єкт господарювання ? комісіонер здійснює тільки експортні операції, то з метою реєстрації платником ПДВ для визначення обсягу оподатковуваних операцій, визначених к пунктах 181.1 статті 181 та пункті 182.1 статті 182 ПКУ, комісіонеру необхідно враховувати суму комісійної винагороди за останні 12 календарних місяців.
