Згідно з пп. «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.
Як визначено пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, постачання товарів -- це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі обмін.
Таким чином, операція із внесення нерухомості до статутного фонду юридичних осіб є об’єктом обкладення ПДВ і підлягає оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою.
Відповідно до ст. 5 Закону №959 іноземні суб’єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України.
Підставою для взяття на облік постійного представництва нерезидента в органі ДПС є належна акредитація (реєстрація, легалізація) такого підрозділу на території України (п. 64.5 ст. 64 Податкового кодексу).
Особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їхніми постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг (п. 180.2 ст. 180 Податкового кодексу).
Враховуючи викладене, операція із внесення до статутного фонду юридичної особи нерухомості, що розташована на митній території України і належить на правах власності нерезиденту, є об’єктом оподаткування. При цьому така господарська діяльність нерезидента на митній території України повинна здійснюватися через його постійне представництво, яке у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають обкладенню ПДВ, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 300 тис. грн, підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ.