Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до п. 142.1 ст. 142 Податкового кодексу до складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі -- працівники), що включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV цього Кодексу).
Працівникам з ненормованим робочим днем відповідно до ст. 8 Закону про відпустки за особливий характер праці надається щорічна додаткова відпустка тривалістю до 7 календарних днів згідно зі списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою. Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Пунктом 1.3 Інструкції №5 визначено, що фонд оплати праці складається з фонду основної заробітної плати, фонду додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.
Оплата додаткових відпусток (понад тривалість, передбачену законодавством), наданих відповідно до колективного договору, відноситься до додаткової заробітної плати (пп. 2.2.12 цієї Інструкції).
З урахуванням зазначеного платник податку може включити до складу витрат оплату додаткових відпусток у межах 7 календарних днів на кожного працівника з ненормованим робочим днем як додаткову заробітну плату за умови, що надання такої відпустки передбачено колективним договором (трудовою угодою). При цьому колективним договором (угодою) має бути визначено списки посад, робіт та професій, згідно з якими працівникам з ненормованим робочим днем надається така додаткова відпустка.
