Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Згідно з п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату цього податку.
Також п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені митними деклараціями, податковими накладними та в окремих випадках — транспортними квитками, готельними рахунками, касовими чеками та іншими документами, визначеними п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
Отже, донараховані митними органами податкові зобов’язання з ПДВ, сплачені платником податку до бюджету, не враховуються при формуванні податкового кредиту такого платника.
