Якщо основні засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація з метою оподаткування ПДВ розглядається як постачання таких основних засобів за звичайними цінами, але не нижчими за їхню балансову вартість на час ліквідації (п. 189.9 ПКУ).
Проте з цього правила можуть бути винятки. Така норма не поширюється на випадки, коли:
1) основні засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили;
2) ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних засобів;
3) платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.
Тобто, якщо на підставі наказу керівника підприємства у звітному періоді здійснено ліквідацію основних засобів, то до податкової декларації з ПДВ за такий звітний період до органу Міндоходів слід додати відповідний документ про їх знищення, розібрання або перетворення, і відповідно на такі операції не нараховувати ПДВ.
Документами, що підтверджують знищення, розібрання або перетворення основного засобу залежно від групи такого засобу, можуть бути акти на їх списання відповідної форми, а також висновки відповідної експертної комісії щодо неможливості використання в майбутньому цих засобів за первісним призначенням.
Типові форми актів встановлено наказом Міністерства статистики України від 29.12.95 №352 «Про затвердження типових форм первинного обліку».