Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
При цьому п. 123.2 ст. 123 ПКУ передбачено, що використання платником податків сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору, платежу додатково до штрафів, передбачених п. 123.1 ст. 123 ПКУ тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів, платежів, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.
Однак, система електронного адміністрування ПДВ передбачає, що сума податкових зобов’язань з ПДВ, зазначена платником у поданій ним податковій декларації, підлягає перерахуванню до бюджету/на спеціальний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим відповідно до ст. 209 ПКУ (далі - спеціальний рахунок), не платником, а органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, з рахунку такого платника у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на підставі реєстру ДФС України (п. 200.2 ст. 200 та п. 209.2 ст. 209 ПКУ).
Відповідно до вимог ст. 200 прим. 1 ПКУ та Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569, платник податку з метою сплати узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ повинен у строки, встановлені ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, забезпечити наявність необхідних коштів на своєму електронному рахунку.
Враховуючи зазначене, кошти, своєчасно зараховані суб’єктом спеціального режиму оподаткування на його електронний рахунок та не перераховані у визначений ПКУ термін на спеціальний рахунок, не вважаються такими, що використані сільськогосподарським підприємством не за цільовим призначенням, у зв’язку з чим штрафні санкції, визначені п. 123.2 ст. 123 ПКУ, не застосовуються та такі кошти стягненню до бюджету не підлягають.
