Статтею 200 прим.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачені основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
Пунктом 200 прим.1. 1 ст. 200 прим. 1 ПКУ передбачено затвердження Кабінетом Міністрів України порядку електронного адміністрування податку на додану вартість.
Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 (далі – Порядок №569), визначено, що кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених п. 200 прим.1. 5 ст. 200 прим.1 ПКУ, а саме з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов’язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду.
Таке перерахування здійснюється на підставі реєстру, який автоматично формується ДФС на підставі поданих платниками податкових декларацій з податку на додану вартість та надсилається Казначейству.
Якщо платник у строки, встановлені ПКУ для самостійної сплати платником податкових зобов’язань, не забезпечив наявність на його електронному рахунку коштів для сплати узгоджених податкових зобов’язань Казначейством виконання реєстрів, надісланих ДФС, здійснюється в межах залишку коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку. Невиконаний (не сплачений) за таким реєстром залишок узгоджених податкових зобов’язань платника обліковується Казначейством до повного виконання шляхом перерахування до бюджету, що перераховуються платником з власного поточного рахунку на його електронний рахунок (п. 22 Порядку №569).
Враховуючи викладене, для сплати податку на додану вартість до бюджету з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ необхідно перерахувати з власного рахунку на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ, відкритий в Казначействі, суму коштів, що дорівнює сумі податкових зобов’язань, задекларованих ним до сплати в бюджет за відповідний звітний (податковий) період.
У разі виникнення у платника після такого перерахування сум помилково сплачених грошових зобов’язань їх повернення здійснюється виключно на підставі вимог ст. 43 ПКУ та Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 30.12.2013 №882/1188.