Чергова проблема, з якою борються податківці - це те, що вони називають «пересортицею». Зокрема, керівник Офісу великих платників податків ДФС Євген Бамбізов в інтерв’ю зазначає:
«Проблема, которая пока сохраняется, — это так называемая “скрутка”, или “пересортица”, когда в систему, к примеру, попадает налоговый кредит. Импортные товары реализуются на рынке за неучтенную наличку, а налоговый кредит уходит дальше по системе. Компания может закупить фрукты, а реализовать металлорежущие станки.
Но с этой темой мы тоже работаем. Когда мы закроем эту лазейку, можно будет говорить о полном поступлении НДС в государственный бюджет.
Кстати, мы видим достаточно простой и быстрый способ решить этот вопрос — ввести в электронную систему дополнительную кодификацию товара. То есть если куплены фрукты, система не должна позволить продать другую номенклатуру, если таковая не была поставлена на приход».
Як бачимо із зазначеного, пересортиця в бухобліку та пересортиця в СЕА ПДВ, це не одне й те саме. Логічно здогадатись, що в даному випадку «пересортицею» названо випадки, коли продавець реалізує товари, які в нього не були оприбутковані!
І чітко сформульовано плани про встановлення додаткового контролю в СЕА ПДВ: коли система не дозволятиме продавати товари, які не були попередньо оприбутковані.
Досі СЕА в щоденному режимі контролювала лише реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування до них (встановлюючи певний ліміт суми, на яку можна провести таку реєстрацію). Номенклатура товарів при цьому до уваги не бралася (звісно, податківці аналізували рух товарів за УКТ ЗЕД, але не в ручному режимі, а шляхом запитів та перевірок в разі виникнення підозр про порушення).
Як буде організований новий контроль в розрізі номенклатури? Звідки податківці дізнаються про те, чи був товар оприбуткований? Якщо з даних самих продавців, то як ці дані будуть перевірятися і в які строки? Майбутнє покаже.
Але на нашу думку, такий спосіб вирішення проблеми, хоча він і здається ДФС ефективним, насправді, суттєво ускладнить роботу продавців-платників ПДВ. І не тому, що їм доведеться терміново придумувати нові «схеми» уникнення оподаткування. А тому, що доведеться сперечатися із СЕА за кожну номенклатуру товару і доводити факт його оприбуткування. Нехай навіть не для продажу – для реєстрації податкової накладної.
Щодо решти планів ДФС з опрацювання сплати ПДВ в 2017 році
Євген Бамбізов зазначив: «Следующий проект — внедрение электронных проверок. Это абсолютная инновация у нас в стране. Похожий проект мы видели во Франции. Мы хотим до конца года перевести весь анализ рисков плательщиков в электронный формат».
«Мы уже разработали дорожную карту.. И это будет анализ не потенциальных рисков. Система будет анализировать любое расхождение в отчетности. Например, выручка по данным кассового аппарата составляет 10 млн грн., а в отчетности по НДС объем реализации — 8 млн грн.
Такие неточности система сразу же будет выявлять и сообщать плательщику. Также очень часто у плательщиков возникают вопросы по цепочке поставки из-за отсутствия необходимых баз данных.
Система сможет найти обрыв цепочки и без разглашения коммерческой тайны указать плательщику, что не прослеживает цепь поставки до импортера либо производителя. Дальше уже дело плательщика, работать с данным контрагентом с учетом рисков или пересмотреть взаимоотношения.
Будет анализироваться достаточно много факторов, будет сопоставляться финансовая отчетность с налоговой, выручки по данным кассовых аппаратов с налоговой отчетностью, цепочки поставки, таможенные базы и т.д.»
Отже, поточної інформації, яку отримують (та будуть додатково отримувати) податківці їм достатньо для того, щоб виявити розбіжності. Щоправда, зараз такі розбіжності є підставою для рекомендацій платникам податків, запитів про надання пояснень та документальних перевірок. Але про те, що такий аналіз щодня ведеться, і не тільки щодо ПДВ, платники податків повинні пам’ятати!
