.jpg)
Загальні моменти
Коло платників ПДВ визначено у п. 180.1 ПКУ. Воно досить широке, але ми зараз розглянемо дві категорії:
- будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник ПДВ у порядку, визначеному ст. 183 ПКУ;
- будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник ПДВ.
Станом на теперішній час реєстраційна заява подається за формою №1-ПДВ, затвердженою Наказом Мінфіну від 21.12.2016 р. № 1125.
Заява подається особисто СГ – фізособою або безпосередньо керівником або представником юрособи - платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до ДПІ за місцезнаходженням (місцем проживання) особи. Документальне підтвердження особи – зазвичай це паспорт або документ, що його замінює, а документальне підтвердження повноважень керівника – це статут підприємства. Представник юрособи повинен надати довіреність на виконання дій, що пов’язані з поданням заяви.
Добровільна реєстрація платником ПДВ
Зразок заповнення заяви у випадку добровільної реєстрації можна завантажити тут. Зверніть увагу, що у випадку добровільної реєстрації аркуш 2 заяви не подається (див. зноску 1 до аркушу 2 заяви). Причини реєстрації платником ПДВ або критерії, за якими платник відповідає вимогам розділу V ПКУ, заповнюються згідно з додатком до заяви, який до контролюючого органу не подається (див. зноску 4 до аркушу 1 заяви).
Подання заяви до ДПІ за місцезнаходженням (місцем проживання) СГ. Будь-який суб’єкт господарювання має право зареєструватись платником ПДВ, подавши відповідну заяву до ДПІ за своїм місцезнаходженням або місцем проживання.
Відповідно до п. 183.3 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 20 к.д. до початку податкового періоду, з якого заявник буде вважатися платником ПДВ та матиме право на податковий кредит з ПДВ і складання податкових накладних. Щодо закінчення строку, якщо він припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то ПКУ дозволяє перенесення останнього дня строку на наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день (п. 183.6 ПКУ). Це правило працює для всіх випадків подання заяв на реєстрацію платником ПДВ.
Отже, заявник може навести у заяві бажаний (запланований) день його реєстрації як платника ПДВ, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого він вважатиметься платником ПДВ та матиме право на складання податкових накладних (п. 183.5 ПКУ). Так, якщо заява подається, наприклад, 7 серпня 2017 р., то в ній можна навести дату реєстрації 01 вересня 2017 р., або пізніше – 01.10.2017 р., 01.11.2017 р Хоча практичного сенсу в тому, щоб подавати заяву за кілька місяців до бажаної дати реєстрації, немає, але це не забороняється робити.
Якщо СГ подає заяву пізніше, ніж за 20 к.д. до початку нового місяця, він вже не зможе зазначити першу дату нового місяця у заяві. Потрібно буде зазначати першу дату наступного місяця.
При цьому може виникнути наступна ситуація: протягом строку від подання реєстраційної заяви до бажаного дня реєстрації у СГ виникнуть обставини або операції, за яких реєстрація платником ПДВ стане обов'язковою згідно з п. 181.1 ПКУ (пункт 3.7 Положення № 1130). Цілком логічно, що така особа зобов'язана подати повторну реєстраційну заяву не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій 1 млн грн без ПДВ (пп. "а" пп. 2 п. 3.5 Положення № 1130). У цьому разі реєстрація платника ПДВ з бажаного дня реєстрації анулюється та проводиться реєстрація платника ПДВ у загальному порядку згідно з Положенням № 1130 (п. 3.7 Положення № 1130). Наприклад, заяву подали 25 липня з бажаною датою реєстрації 1 вересня. За підсумками липня виявилося, що СГ досяг обсягу оподатковуваних операцій 1 млн грн, і йому потрібно подавати заяву вже в обов’язковому порядку до 10 серпня.
Може статися так, що заява на добровільну реєстрацію буде подана в тому місяці, в якому буде досягнуто обсяг оподатковуваних операций 1 млн грн в такі строки: приміром, до 15 серпня було подано «добровільну» заяву з бажаною датою реєстрації 1 вересня, а до кінця серпня досягнуто обсяг оподатковуваних операцій 1 млн грн. В цьому випадку СГ потрібно буде перевірити стан своєї реєстрації в Реєстрі платників ПДВ на 1 вересня. Якщо його вже зареєстровано платником ПДВ – приводу для занепокоєння немає, ще одну «обов’язкову» заяву подавати не потрібно.
Відповідно до п. 183.9 ПКУ та п. 3.11 Положення № 1130, якщо немає підстав для відмови у реєстрації особи як платника ПДВ контролюючий орган зобов’язаний протягом 3 р.д. після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку:
- з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на складання податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку;
- з першого числа місяця, наступного за днем спливу 20 к.д. після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу, у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено.
Подати заяву на реєстрацію платником ПДВ можна і в електронному вигляді – так передбачено у пп. 1 п. 3.5 Положення № 1130.
Подання заяви держреєстратору. Новостворені СГ можуть подати заяву за формою 1-ПДВ відразу під час державної реєстрації – держреєстратору (за принципом «єдиного вікна»). Така заява буде додатком до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юрособи або фізособи - підприємця. Електронна копія реєстраційної заяви, виготовлена шляхом сканування, передається держреєстратором до контролюючих органів одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
Подання заяви держреєстратору можливе лише в паперовому вигляді, оскільки на дату держреєстрації СГ ще не може мати електронний цифровий підпис.
Свого часу ДФСУ нагадувала, на яких підставах контролери можуть відмовити у добровільній реєстрації платником ПДВ. Про це тут.
Обов’язкова реєстрація платником ПДВ
Вимоги для обов’язкової реєстрації платником ПДВ наведені у ст. 181 ПКУ.
Головна умова – це досягнення обсягу операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) на адресу СГ протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн без ПДВ. Це означає, що кожного місяця потрібно стежити за досягненням цього обсягу – кожного разу береться період з 12 попередніх місяців. До цього обсягу включаються оподатковувані операцій за ставками 20%, 7%, 0% та звільнені від оподаткування ПДВ. «Необ'єктні» операції до цього розрахунку не включаються (див. лист ДФСУ від 25.05.2016 р. №11343/6/99-99-15-03-02-15 та наш коментар до нього). Все це повною мірою стосується "загальносистемників" та платників єдиного податку 4 групи.
Платники єдиного податку 2 чи 3 групи не зобов’язані реєструватися платниками ПДВ, поки вони знаходяться у межах дозволеного їм обсягу доходу та не порушують правила перебування у своїй групі.
Заяву на обов’язкову реєстрацію слід подавати не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій (п. 183.2 ПКУ та пп. «а» пп. 2 п. 3.5 Положення № 1130). У цій заяві заповнюються аркуш 1 та аркуш 2. На аркуші 2 вказуються:
- загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) заявнику протягом останніх 12 календарних місяців сукупно;
- дата досягнення такої суми. Очевидно, що при визначенні цієї дати слід застосовувати правила визначення дати виникнення податкових зобов’язань, встановлені ст. 187 ПКУ, зокрема, правило «першої події» (п. 187.1 ПКУ).
У разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ така особа буде вважатися платником ПДВ з дня внесення запису до реєстру платників ПДВ (п. 183.9 ПКУ).
Підстави для відмови у реєстрації платником ПДВ перераховані у п. 3.8, п. 3.9 та п. 3.10 Положення № 1130. Якщо реєстраційна заява подана до контролюючого органу в електронній формі, відмова в реєстрації або пропозиція надати нову заяву про реєстрацію викладається контролюючим органом в електронній формі та надсилається на адресу електронної пошти, з якої надійшла така заява.
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника ПДВ контролюючий орган зобов'язаний протягом 3 р.д. після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до Реєстру платників ПДВ запис про реєстрацію такої особи як платника ПДВ (п. 3.11 Положення № 1130). При цьому перебіг строку у 3 р.д. розпочинається з першого календарного дня, що настає за днем отримання контролюючим органом заяви про реєстрацію платника ПДВ. У разі якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день. Тобто в цьому випадку днем реєстрації платником ПДВ може бути і не перше число місяця.
Наприклад, підприємство досягло обсягу оподатковуваних операцій 1 млн грн 15 серпня 2017 р. (див. зразок заповнення заяви). Заяву про реєстрацію платником ПДВ воно подає у вівторок 5 вересня 2017 р. Строк 3 р.д. спливає у п’ятницю, 8 вересня 2017 р. Отже, у проміжку з 6 по 8 вересня 2017 р. включно таке підприємство має бути зареєстроване платником ПДВ, якщо немає підстав для відмови у реєстрації. З цієї дати воно стає платником ПДВ, починає нараховувати податкові зобов’язання та має право на податковий кредит і бюджетне відшкодування з ПДВ.
Зверніть увагу, що у наведеному прикладі операції, що здійснені у період з 15.08.2017 р. по дату реєстрації платником ПДВ, в рахунок перевищення обсягу 1 млн грн, ще не оподатковуються ПДВ – оскільки особа ще не є платником ПДВ.
Відповідальність за неподання заяви щодо обов’язкової реєстрації передбачена п. 183.10 ПКУ. Особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Виникає питання – з якої дати це відбувається? На нашу думку, цю дату слід розраховувати так само, як і останній день строку розгляду заяви за ф. №1-ПДВ у випадку її подання.
Наприклад, якщо підприємство досягло обсягу оподатковуваних операцій 1 млн грн 15 серпня 2017 р., воно повинно подати заяву на обов’язкову реєстрацію не пізніше 10 вересня 2017 р. Це неділя. Строк переноситься на понеділок 11 вересня 2017 р. Отже, з наступного дня 12.09.2017 р. і будуть нараховуватись суми ПДВ та штрафні санкції, якщо не подати заяву до 11 вересня 2017 р. включно. Таку ж думку висловлювали податківці в УПК від 06.07.2012 р. № 588, відповідь на запитання 1. Хоча ця УПК досить давня, суть розглянутого питання залишається такою самою та навряд чи щось змінилося з 2012 р.
Крім цього, сплатити ПДВ без реєстрації платником ПДВ зараз не вдасться, оскільки в особи не буде рахунку в СЕА ПДВ. Про це пишуть і податківці у підкатегорії "ЗІР" 101.01 «Чи може особа, яка не подала своєчасно Заяву на реєстрацію платником ПДВ, але при цьому підлягала обов’язковій реєстрації, самостійно сплатити до бюджету суму податку, нараховану до моменту її реєстрації як платника ПДВ?» Особа, яка не подала своєчасно заяву на реєстрацію платником ПДВ, але при цьому підлягала обов’язковій реєстрації, не має змоги самостійно сплатити до бюджету суму ПДВ, нараховану до моменту її реєстрації як платника ПДВ. Отже, будуть нараховані і штрафні санкції за несвоєчасну сплату ПДВ згідно зі ст. 126 ПКУ.