Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
У разі постачання послуг нерезидентові митну декларацію не складають. Податкові зобов’язання з ПДВ у резидента – платника ПДВ виникають за правилом «першої події»: на дату отримання авансу від нерезидента або на дату оформлення документа, що підтверджує факт надання послуги (пп. «а» пп. 187.1 ПКУ).
Водночас факт отримання передоплати підтверджує банківська виписка, а факт надання послуг – акт наданих послуг (виконаних робіт).
Базу оподаткування ПДВ теж визначають у загальному порядку згідно з пп. 188.1 ПКУ, а саме: на основі договірної (контрактної) вартості, але не нижче за ціну придбання таких послуг, а в разі постачання самостійно виготовлених послуг – не нижче за звичайні ціни. Звісно, якщо послугу нерезиденту надали безоплатно, тоді податкові зобов’язання доведеться нарахувати на рівні ціни придбання або звичайних цін.
Оскільки оплата послуг здійснюється в іноземній валюті, її перераховують у національну валюту за курсом НБУ на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ.
На відміну від операцій з експорту товарів, які оподатковують ПДВ за ставкою 0%, єдиної ставки для оподаткування операцій з постачання послуг нерезидентам ПКУ не встановлено.
Ставки ПДВ на послуги нерезиденту:
- 0% – у випадках, перелічених у пп. 195.1.3 ПКУ;
- 20% – якщо місце поставки послуг згідно зі ст. 186 ПКУ розташоване на території України;
- без ПДВ – якщо місце поставки послуг згідно зі ст. 186 ПКУ розташоване за межами території України.
Нульову ставку застосовують лише до окремих видів послуг, перелік яких визначено в пп. 195.1.3 ПКУ, а саме:
- міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. До того ж ставку ПДВ 0% застосовують лише до перевезень, здійснених за єдиним міжнародним перевізним документом;
- послуги, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за її межі платником, що виконував такі роботи, або отримувачем-нерезидентом. Найпоширенішим є приклад постачання послуг з переробки давальницької сировини;
- послуги з обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси. До таких послуг відносять, зокрема, послуги з наземного обслуговування повітряних суден та пасажирів в аеропортах, посадку-зліт повітряного судна, послуги персоналу з обслуговування повітряних суден тощо.
Усі інші операції з постачання послуг нерезидентам оподатковують ПДВ за ставкою 20% або не оподатковують взагалі. Під приціл оподаткування вони потрапляють лише тоді, коли місце їх постачання згідно зі ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України (пп. «б» пп. 185.1 ПКУ). До того ж сам факт постачання послуги за межами митної території України для експорту послуг не завжди є визначальним.
Так, у пп. 186.2–186.4 ПКУ наведені категорії послуг, місце постачання яких визначають залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг, або від місця фактичного надання відповідних послуг. Тобто для різних видів послуг місце постачання може бути різним. Тож важливо правильно його визначити. Адже від цього залежить, чи оподаткувати послугу ПДВ.
Будьте обережні під час застосування пп. 186.2 і 186.3 ПКУ, оскільки інші норми ПКУ можуть внести свої «корективи». Для прикладу, послуги з переробки сировини можуть потрапити під дію пп. «б» пп. 195.1.3 ПКУ з відповідним оподаткуванням ПДВ за нульовою ставкою. Та якщо ці послуги пов’язані з рухомим майном, тоді слід дотримуватись пп. «г» пп. 186.2.1 ПКУ.
